1 А Йов відповів та й сказав:

Тогда Иов ответил:

2 У важно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

– Внимательно выслушайте меня; пусть это и будет от вас утешением.

3 П еретерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Потерпите, пока я говорю, а когда умолкну, можете насмехаться.

4 Х іба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Разве я жалуюсь человеку? Разве у меня нет причин быть нетерпеливым?

5 О берніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Посмотрев на меня, ужаснитесь; положите ладонь на уста.

6 І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Размышляя об этом, я содрогаюсь, мое тело бросает в дрожь. Иов утверждает, что нечестивые счастливы

7 Ч ого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Почему нечестивые живут, достигая старости и возрастая силой?

8 Н асіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Их дети вокруг них, их потомство – у них на глазах.

9 Д оми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Их дома в безопасности и страха не ведают, и жезла Божьего нет на них.

10 С пинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Их бык оплодотворяет и не извергает, их корова телится и не выкидывает.

11 В они випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

Они высылают детей, как стадо, и чада их танцуют.

12 В они голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

Они поют под бубен и арфу. веселятся под пение свирели.

13 П ровадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

Они проводят дни в благополучии, и спокойно нисходят в мир мертвых.

14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

А Богу они говорят: «Оставь нас! Мы не хотим знать Твои пути.

15 Щ о таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

Кто такой Всемогущий, чтобы нам служить Ему? Что пользы нам Ему молиться?»

16 Т а не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

Но благополучие их не в их руках; умысел злых далек от меня.

17 Я к часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

Но часто ли гаснет светильник нечестивых? Часто ли к ним приходит беда, удел, каким Бог наделяет в гневе?

18 В они будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Часто ли они уподобляются соломе на ветру, мякине, гонимой вихрем?

19 Б ог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

Вы говорите: «Бог приберегает наказание для их сыновей». Пусть Он воздаст им самим, чтобы впредь они знали!

20 Н ехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Пусть своими глазами увидят гибель, пусть пьют гнев Всемогущего.

21 Я ке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Что за дело им до семьи, остающейся после них, когда срок их жизни истечет?

22 Ч и буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

Может ли кто-нибудь преподать Богу знание, Тому, Кто судит даже вышних?

23 О цей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

Один умирает в расцвете сил, в безопасности и покое,

24 д іжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

его тело дородно, кости мозгом напоены.

25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

А другой умирает, скорбя душой, не вкусив от жизни ни капли блага.

26 т а порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

И вместе будут лежать они в прахе, и облепят их черви.

27 Т ож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

Да, я знаю ваши мысли, и ваши уловки против меня.

28 Б ож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

Вы говорите: «Где теперь дом вельможи и шатры, в которых жили нечестивые?»

29 Т ож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

Разве вы не расспрашивали путешественников, и рассказам их не внимали,

30 щ о буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

как щадит нечестивого день беды, как день гнева его стороной обходит?

31 Х то йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

Кто его осудит ему в лицо? Кто воздаст ему за его дела?

32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

С почетом несут его хоронить и стражу возле могилы ставят.

33 С киби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

Земля в долине ему сладка. Людской поток позади него, и перед ним – бесчисленная толпа.

34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...

Как же вам утешить меня пустым? От ваших ответов лишь ложь осталась!