1 ( 30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:

Моисей сказал главам родов Израиля: – Так повелел Господь:

2 ( 30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.

«Если человек даст обет Господу или свяжет себя зароком, пусть не нарушает своего слова, но выполняет все, что сказал.

3 ( 30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,

Если молодая девушка, которая еще живет в доме отца, даст обет Господу или свяжет себя зароком,

4 ( 30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.

а ее отец услышит про обет или зарок, но ничего ей не скажет, то все ее обеты и всякий зарок, которым она связала себя, останутся в силе.

5 ( 30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.

Но если, услышав об этом, отец запретит ей, ни один из ее обетов или зароков, которыми она связала себя, не останется в силе; Господь простит ей, потому что ей запретил отец.

6 ( 30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,

Если она выйдет замуж, будучи связана обетом или опрометчивым словом своих уст,

7 ( 30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.

а ее муж услышит об этом, но услышав, ничего ей не скажет, ее обеты и зароки, которыми она связала себя, останутся в силе.

8 ( 30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.

Но если, услышав об этом, муж запретит ей, он отменит обет или опрометчивое слово ее уст, которыми она связала себя, и Господь простит ей.

9 ( 30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.

Но всякий обет, которым свяжет себя вдова или разведенная женщина, остается в силе.

10 ( 30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,

Если женщина, живущая с мужем, даст обет или, поклявшись, свяжет себя зароком,

11 ( 30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.

а муж услышит об этом, но услышав, ничего ей не скажет и не запретит, все ее обеты и зароки, которыми она связала себя, останутся в силе.

12 ( 30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.

Но если, услышав о них, муж отменит их, ни один из обетов или зароков, которые сошли с ее уст, не останется в силе: муж отменил их, и Господь простит ей.

13 ( 30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.

Муж может подтвердить или отменить любой ее обет или зарок смирять себя.

14 ( 30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.

Но если муж день за днем не будет ей ничего говорить, он подтвердит все обеты и зароки, которыми она себя связала. Он подтверждает их когда ничего не говорит ей, слыша о них.

15 ( 30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.

Если он отменит их через некоторое время после того, как услышит о них, он будет в ответе за ее вину».

16 ( 30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.

Таковы установления, которые Господь дал Моисею об отношениях между мужем и женой, между отцом и молодой дочерью, которая еще живет в его доме.