1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: Іди, покажися до Ахава, а Я дам дощ на поверхню землі.

Спустя долгое время, на третьем году засухи, к Илии было слово Господа: – Иди и предстань перед Ахавом, и Я пошлю на землю дождь.

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

И Илия пошел, чтобы предстать перед Ахавом. В Самарии был страшный голод,

3 І покликав Ахав Овдія, що був над домом, а Овдій був дуже богобійний.

и Ахав призвал Авдия, распорядителя его дворца. (Авдий был верным почитателем Господа.

4 І сталося, коли Єзавель вигублювала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою.

Когда Иезавель истребляла Господних пророков, Авдий взял сто пророков и спрятал их в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их пищей и водой.)

5 І сказав Ахав до Овдія: Іди по Краю до всіх водних джерел та до всіх потоків, може знайдемо трави, і позоставимо при житті коня та мула, і не вигубимо худоби..

Ахав сказал Авдию: – Иди по стране ко всем источникам воды и рекам. Может быть, мы сможем найти траву, чтобы прокормить лошадей и мулов, и нам не придется их убивать.

6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, Ахав пішов однією дорогою сам, Овдій пішов сам другою дорогою.

Они поделили между собой землю, которую собирались обойти, и Ахав пошел в одну сторону, а Авдий – в другую.

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назустріч йому. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: Чи то ти, пане мій Іллє?

Когда Авдий был в пути, ему повстречался Илия. Авдий узнал его, поклонился до земли и сказал: – Ты ли это, мой господин Илия?

8 А той відказав йому: Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!

– Я, – ответил он. – Иди, скажи хозяину: «Илия здесь».

9 А він сказав: Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

– Чем я согрешил, – спросил Авдий, – что ты отдаешь твоего слугу в руки Ахава на казнь?

10 Я к живий Господь, Бог твій, немає народу та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсягав те царство та той народ, що знайдуть тебе.

Верно, как и то, что жив Господь, твой Бог: нет ни такого народа, ни царства, куда мой господин не посылал бы искать тебя. И всякий раз, когда в том царстве или в народе говорили, что тебя там нет, он брал с них клятву, что они не смогли тебя отыскать.

11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля!

А теперь ты говоришь: «Пойди, скажи хозяину, что Илия здесь.

12 І станеться, я піду від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду я, щоб донести Ахаву, а коли він не знайде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї молодости.

Я уйду от тебя, а Дух Господень унесет тебя, не знаю куда. Я приду и скажу Ахаву, он тебя не найдет и убьет меня. А я, твой слуга, чту Господа с юности.

13 Ч и ж не було сказано панові моєму те, що зробив я, коли Єзавель побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

Разве моему господину не рассказывали, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их пищей и водой.

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, і він мене вб'є!...

А теперь ты говоришь мне пойти к моему хозяину и сказать: «Илия здесь». Да он меня убьет!

15 Т а Ілля відказав: Як живий Господь Саваот, що я стою перед Його лицем, сьогодні я покажуся йому!

Илия сказал: – Верно, как и то, что жив Господь Сил, я непременно предстану сегодня перед Ахавом. Илия и пророки Баала на горе Кармил

16 І пішов Овдій назустріч Ахаву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпроти Іллі.

Авдий отправился навстречу Ахаву и все рассказал ему. Тогда Ахав пошел навстречу Илии.

17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: Чи це ти, що непокоїш Ізраїля?

Увидев Илию, он сказал ему: – Это ты навел беду на Израиль?

18 А той відказав: Не я внещасливив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей, та й ти пішов за Ваалами.

– Не я навел беду на Израиль, – ответил Илия, – а ты и дом твоего отца. Вы оставили повеления Господа и пошли за Баалами.

19 А тепер пошли, збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо столу Єзавелі.

Пошли же людей и собери народ со всего Израиля ко мне на гору Кармил. Приведи четыреста пятьдесят пророков Баала и четыреста пророков Ашеры, которые едят со стола Иезавели.

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на гору Кармел.

Ахав послал известить всех израильтян и собрал пророков на гору Кармил.

21 І підійшов Ілля до всього народу й сказав: Чи довго ви будете скакати на двох галузках? Якщо Господь Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал ідіть за ним! Та не відповів йому народ ані слова.

Илия вышел к народу и сказал: – Сколько еще вы будете пытаться усидеть на двух стульях? Если Господь – это Бог, идите за Ним, а если Баал, то идите за ним. Народ не отвечал ему ни слова.

22 І сказав Ілля до народу: Я сам позостався Господній пророк, а пророків Ваалових чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

Тогда Илия сказал им: – Из Господних пророков остался я один, а у Баала пророков четыреста пятьдесят человек.

23 І нехай дадуть нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дрова, а огню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова, а огню не покладу.

Пусть нам приведут двух быков. Затем пусть они выберут себе одного, разрежут его на куски и положат на дрова, но не поджигают их. Я подготовлю другого быка, положу его на дрова, но не подожгу их.

24 І ви покличете ім'я бога вашого, а я покличу Ім'я Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, Він Бог! І відповів той народ та й сказав: Це добре слово!

И тогда вы призовете имя вашего бога, а я призову Имя Господа. Бог, который ответит огнем, – и есть истинный Бог. И весь народ сказал: – То, что ты говоришь, хорошо.

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: Виберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім'я свого бога, і огню не покладете.

Илия сказал пророкам Баала: – Выберите одного из двух быков и приготовьте его первыми, раз вас так много. Призывайте имя своего бога, но не зажигайте огня.

26 І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня, говорячи: Ваале, почуй нас! Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертівника, що зробили.

Они взяли быка, которого им дали, и подготовили его. Они призывали имя Баала с утра до полудня. – Баал, ответь нам! – кричали они. Но отклика не было, никто не отвечал. Они скакали вокруг сделанного ими жертвенника.

27 І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля й говорив: Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може він спить, то прокинеться!

В полдень Илия начал насмехаться над ними. – Кричите громче! – говорил он. – Он же бог! Наверное, он задумался, занят или путешествует. А может быть, он спит, и его нужно разбудить.

28 І стали вони кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров.

Они кричали громче и, по своему обычаю, резали себя мечами и копьями, пока не полилась кровь.

29 І сталося, як минувся південь, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

Миновал полдень, а они продолжали неистовствовать до времени вечернего жертвоприношения. Но ни отклика, ни ответа, ни отзыва не было.

30 І сказав Ілля до всього народу: Підійдіть до мене! І підійшов увесь народ до нього, а він поправив розбитого Господнього жертівника.

Тогда Илия сказал народу: – Подойдите ко мне. Они подошли к нему, и он восстановил разрушенный жертвенник Господа.

31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: Ізраїль буде ім'я твоє!

Илия взял двенадцать камней – по числу родов, произошедших от Иакова, к которому было обращено слово Господа: «Твое имя будет Израиль».

32 і збудував із того каміння жертівника в Ім'я Господнє, і зробив рова, площею на дві саті насіння, навколо жертівника.

Из этих камней он сложил жертвенник во Имя Господа и выкопал вокруг него ров в две сеи зерна.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дровах.

Он разложил дрова, разрезал быка на части и положил его на дрова.

34 І він сказав: Наповніть чотири відрі води, і нехай виллють на цілопалення та на дрова. І сказав: Повторіть! І повторили. І сказав: Зробіть утретє! І зробили втретє.

Затем он сказал: – Наполните четыре больших кувшина водой и вылейте ее на жертву всесожжения и на дрова. – Повторите, – сказал он. И они повторили. – Сделайте это в третий раз, – сказал он. И они сделали это в третий раз.

35 І потекла вода навколо жертівника, а також рів наповнився водою.

Вода лилась вокруг жертвенника и даже наполнила ров.

36 І сталося в час принесення хлібної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізнають, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.

Когда пришло время жертвоприношения, пророк Илия подошел и сказал: – Господи, Боже Авраама, Исаака и Израиля, пусть откроется сегодня, что Ты – Бог в Израиле, а я – Твой слуга и совершил все это по Твоему слову!

37 В ислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізнає цей народ, що Ти Господь, Бог, і Ти обернеш їхнє серце назад!

Ответь мне, Господи, ответь мне, чтобы этот народ узнал, что Ты, Господи, Бог и что Ты вновь обращаешь их сердца.

38 І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові...

Тогда сошел огонь Господень и пожрал жертву всесожжения, дрова, камни и почву и поглотил воду во рву.

39 І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й говорили: Господь, Він Бог, Господь, Він Бог!

Увидев это, весь народ пал ниц и закричал: – Господь есть Бог! Господь есть Бог!

40 І сказав до них Ілля: Схопіть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече з них! І похапали їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав їх...

А Илия приказал им: – Схватите пророков Баала! Смотрите, чтобы ни один не скрылся! Они схватили их, а Илия отвел их к реке Кишону и там перебил. Конец засухи

41 І сказав Ілля до Ахава: Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу.

Илия сказал Ахаву: – Иди, ешь и пей, потому что вот он, шум ливня.

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхів'я Кармелу, і нахилився до землі, і поклав обличчя своє між свої коліна.

И Ахав пошел есть и пить, а Илия поднялся на вершину Кармила, где склонился до земли и положил свое лицо между колен.

43 І сказав він до свого хлопця: Вийди, подивися в напрямі моря! І той вийшов і подивився та й сказав: Нема нічого. Та він відказав: Вернися сім раз!

– Пойди, посмотри в сторону моря, – сказал он слуге. Тот пошел и посмотрел. – Ничего нет, – сказал он. Семь раз Илия говорил: «Иди снова».

44 І сталося сьомого разу, і він сказав: Ось мала хмара, немов долоня людська, підіймається з моря. А він сказав: Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ.

На седьмой раз слуга сказал: – С моря поднимается облако, размером не больше ладони. Илия сказал: – Пойди и скажи Ахаву: «Запрягай колесницу и поезжай, чтобы тебя не застал дождь».

45 І сталося по недовгому часі, і потемніло небо від хмар, і зірвався вітер, і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.

Тем временем небо потемнело от облаков, поднялся ветер, начался сильный ливень, и Ахав поехал в Изреель.

46 А Господня рука була на Іллі. І він оперезав свої стегна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.

А на Илию сошла Господня сила, и, заправив плащ под пояс, он бежал всю дорогу до Изрееля перед Ахавом.