1 А ти, сину людський, візьми собі цеглину, і поклади її перед собою, і накреслиш на ній місто Єрусалим.

– А ты, сын человеческий, возьми кирпич, положи перед собой и нарисуй на нем город Иерусалим.

2 І постав проти нього облогу, і збудуй проти нього башту, і висип вала навколо нього, і постав проти нього табори війська, і постав проти нього муроломи.

Устрой против него осаду: сооруди укрепления, насыпь осадный вал, расположи под ним лагеря и окружи его стенобитными орудиями.

3 І візьми собі залізну сковороду, і постав її ніби залізною стіною поміж собою та між тим містом, і зверни своє обличчя до нього, і буде воно в облозі, і ти обляжеш його. Це ознака для Ізраїлевого дому!

Возьми железный противень, поставь его железной стеной между собой и городом и повернись к нему лицом. Он будет осажден, а ты осаждай его. Это будет знамением дому Израиля.

4 А ти лягай на лівий свій бік, і поклади на нього провину Ізраїлевого дому. За числом днів, що будеш лежати на ньому, ти будеш носити їхню провину.

Ты же ляг на левый бок и возложи на себя грех дома Израиля. Неси их грех столько дней, сколько будешь лежать на боку.

5 І Я призначив тобі роки їхньої провини за числом днів, три сотні й дев'ятдесят днів, і ти будеш носити провину Ізраїлевого дому.

Я определил тебе столько дней, сколько лет они грешили: триста девяносто дней ты будешь нести грех дома Израиля.

6 А коли ти це скінчиш, то ляжеш удруге, на правий свій бік, і будеш носити провину Юдиного дому сорок день, один день за один рік Я тобі призначив.

Когда исполнишь это, ляг снова, но теперь на правый бок, и неси грех дома Иуды. Я определил тебе сорок дней, по дню за каждый год.

7 І на облогу Єрусалиму зверни своє обличчя та відкрите рамено своє, і будеш пророкувати на нього.

Обрати лицо и обнаженную руку к осажденному Иерусалиму и пророчествуй против него.

8 І ось Я накладу на тебе шнури, і ти не повернешся з боку одного на інший бік, аж поки ти не закінчиш днів своєї облоги.

Смотри, Я налагаю на тебя путы, чтобы ты не мог перевернуться с одного бока на другой, пока не окончишь дней осады.

9 А ти візьми собі пшениці та ячменю, і бобів та сочевиці, і проса та вики, і даси їх до одного посуду, і зробиш із них собі хліб, за кількістю днів, що лежатимеш на боці своєму, три сотні й дев'ятдесят день будеш те їсти.

Возьми пшеницу и ячмень, фасоль и чечевицу, просо и полбу, положи в один сосуд и сделай себе хлеб. Ты будешь есть его те триста девяносто дней, что будешь лежать на боку.

10 А їжа твоя, яку будеш ти їсти, буде вагою двадцять шеклів на день, час від часу будеш це їсти.

Отвесь двадцать шекелей пищи, чтобы съедать каждый день, и ешь ее в установленное время.

11 І воду будеш пити мірою, шоста частина гіна, час від часу будеш пити.

Также отмерь шестую часть гина воды и пей в установленное время.

12 І їстимеш це, як ячмінного калача, і будеш пекти це на кавалках людського калу, перед їхніми очима...

Ешь пищу, как ячменные лепешки; пеки их на глазах у людей на человеческом кале, –

13 І сказав Господь: Так будуть їсти Ізраїлеві сини свій нечистий хліб серед тих народів, куди Я їх вижену...

сказал Господь. – Вот так народ Израиля будет есть оскверненную пищу среди тех народов, к которым Я их изгоню.

14 А я відказав: О Господи, Боже, ось душа моя не занечищена, і падла та розшматованого звірями я не їв від молодости своєї й аж дотепер, і м'ясо нечисте не входило в мої уста.

Тогда я сказал: – О нет, Владыка Господь! Я никогда не осквернялся. С юности и до сегодняшнего дня я никогда не ел ни мертвечины, ни растерзанного диким зверем. Нечистое мясо не входило в мои уста.

15 І сказав Він до мене: Дивися, Я дав тобі товарячий гній замість людського калу, і ти зроби на ньому свій хліб!

– Хорошо, – сказал Он, – Я позволяю тебе печь твой хлеб на коровьем навозе, вместо человеческого кала. –

16 І сказав Він до мене: Сину людський, ось Я поламаю підпору хліба в Єрусалимі, і будуть їсти хліб за вагою та в страху, а воду будуть пити за мірою та зо смутком,

Потом Он сказал мне: – Сын человеческий, Я уничтожу запасы пищи в Иерусалиме. Народ будет есть свою часть еды в тревоге, и пить свою часть воды в ужасе,

17 щ об відчули вони брак хліба та води, і жахнулися один з одним, і вони знидіють за свій гріх!

потому что пищи и воды не будет хватать. Они будут ужасаться при виде друг друга, и угасать из-за своего греха.