1 Г оре безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним першого з народів, до яких прибуває Ізраїлів дім!

Горе вам, беззаботным на Сионе, и вам, кто в Самарии чувствует себя в безопасности, вам, знати первого из народов, к которым приходят израильтяне!

2 П ерейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?

Пойдите в Халне и посмотрите на него; оттуда пойдите в великий Хамат, потом сойдите в Гат филистимский. Лучше ли они двух ваших царств? Больше ли их земля, чем ваша?

3 Д ень нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!

Вы пытаетесь отдалить день бедствия и приближаете торжество насилия.

4 В и вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.

Вы лежите на кроватях, украшенных слоновой костью, нежитесь на своих ложах. Вы питаетесь лучшими ягнятами и упитанными телятами.

5 П ід гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.

Вы горланите под звуки арфы и думаете, что сочиняете песни, как Давид.

6 В и вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.

Вы пьете вино чашами, мажетесь лучшими благовониями, но не горюете о крушении Иосифа.

7 Т ому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених.

Поэтому вы среди первых пойдете в плен, и кончится ликование изнеженных. Господь гнушается гордостью Израиля

8 Г осподь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, і палати його Я ненавиджу, і видам те місто та все, що є в ньому.

Собой поклялся Владыка Господь, и вот, что возвещает Господь, Бог Сил: – Я гнушаюсь гордостью Иакова, крепости его Мне ненавистны; Я отдам город врагам со всем, что есть в нем.

9 І буде, якщо десять люда зостануться в домі одному, то й вони повмирають.

Даже если десять человек останутся в одном доме, то умрут и они.

10 І його візьме родич та й спалить його, щоб винести кості із дому, і скаже до того, хто буде в середині дому: Чи ще є хто з тобою? А той відповість: Вже немає нікого! і скаже той: Тихше, бо не згадується Ймення Господа!

И если кто-то еще скроется в доме, и придет родственник или тот, кто должен вынести и сжечь тела, и спросит его: «Есть ли кто еще с тобой?», а тот ответит: «Нет», – то он скажет: «Тихо! Мы не должны упоминать Имени Господа».

11 Б о Господь ось накаже, і ворог розіб'є великий той дім на відламки, а дім малий на тріски.

Вот, Господь дал повеление, и разобьет большие дома на части, а маленькие на куски.

12 Ч и бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин!

Скачут ли лошади по скале? Пашут ли там на волах? Вы же превратили правосудие в яд и плод праведности – в горечь;

13 В и марнотою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули собі роги?

вы, ликующие о завоевании Ло-Девара и говорящие: «Разве не собственными силами взяли мы Карнаим? »

14 Б о ось Я поставлю народ проти вас, доме Ізраїлів, каже Господь, Бог Саваот, і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до степового потоку!

Господь, Бог Сил, возвещает: – Я подниму против вас народ, о дом Израиля, который будет угнетать вас от Лево-Хамата до иорданской долины.