1 Я к вони перейшли Амфіполь й Аполлонію, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська.
Пройдя Амфиполь и Аполлонию, они пришли в Фессалоники, где была иудейская синагога.
2 І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,
Павел, по своему обычаю, пошел в синагогу и там три субботы подряд рассуждал с иудеями о Писании,
3 в иказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую.
объясняя и доказывая, что Христос должен был пострадать и воскреснуть из мертвых. – Иисус, о Котором я вам возвещаю, и есть Христос, – говорил Павел.
4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, безліч побожних із гелленів та немало з шляхетних жінок.
Им удалось убедить как нескольких иудеев, так и многих благочестивых греков и немало знатных женщин. И все они присоединились к Павлу и Силе.
5 А невірні юдеї були запалилися заздрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіговисько та й бунтували те місто, а набігши на хату Ясонову, шукали апостолів, щоб до натовпу вивести їх.
Это возбудило зависть остальных иудеев, и они, взяв с собой негодных людей, которых нашли на базаре, собрали толпу и устроили в городе беспорядки. Они ринулись к дому Иасона, ища Павла и Силу, чтобы вывести их к толпе.
6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що світ сколотили, і сюди ось вони поприходили!
Не найдя их там, они потащили Иасона и других братьев к городским властям. – Эти люди устраивают беспорядки по всему миру, а сейчас пришли и сюда, – кричала толпа,
7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, говорячи, ніби інший є цар Ісус...
– и Иасон принял их в свой дом. Они нарушают повеления кесаря и говорят, что есть другой царь, Которого зовут Иисус.
8 І вони зворохобили народ та начальників міста, що слухали це.
Толпа и городские власти, слыша это, встревожились.
9 А ле, узявши поруку з Ясона та з інших, вони їх відпустили.
Они взяли с Иасона и остальных залог и отпустили их. Служение в Верии
10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Верії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.
Как только наступила ночь, братья отправили Павла и Силу в Верию. Прибыв туда, они пошли в иудейскую синагогу.
11 Ц і були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.
Верийцы были людьми более открытыми, чем фессалоникийцы. Они с большим интересом восприняли сказанное Павлом и каждый день исследовали Писания, чтобы проверить, соответствует ли услышанное ими истине.
12 Т ож багато із них тоді ввірували, і з почесних гелленських жінок та немало із мужів.
Многие из них поверили, поверило также много знатных гречанок и немало греков.
13 Я к солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Верії, прибули вони, і там баламутили та бунтували народ.
Но когда иудеи в Фессалониках узнали о том, что Павел возвещает слово Божье в Верии, они пришли и туда и стали подстрекать и возмущать народ.
14 Т оді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позосталися там.
Братья сразу же отправили Павла к морю, а Сила и Тимофей остались в городе.
15 А ті, що Павла відпроваджували, провели його аж до Атен, а прийнявши наказа про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули.
Провожатые Павла пришли с ним в Афины, а затем отправились обратно с повелением от Павла, чтобы Сила и Тимофей как можно скорее пришли к нему. Служение Павла в Афинах
16 Я к Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.
Павел в ожидании своих спутников ходил по Афинам, и его возмущало огромное количество идолов в этом городе.
17 Т ож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними.
Он беседовал в синагоге с иудеями и чтущими Бога греками. Каждый день он говорил со случайными встречными на площади.
18 А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.
В беседу с ним вступали и некоторые философы, принадлежавшие к школам эпикурейцев и стоиков. Одни спрашивали: – И что этот пустомеля хочет сказать? Другие говорили: – Он, кажется, возвещает о чужеземных богах, – потому что Павел возвещал Радостную Весть об Иисусе и воскресении.
19 І , взявши його, повели в ареопаг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти?
Павла привели на городской совет, Ареопаг, и попросили: – Расскажи нам, что это за новое учение, которое ты проповедуешь?
20 Б о чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?
Ты говоришь о чем-то странном, и нам хотелось бы знать, что все это значит.
21 А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.
Наилучшим времяпрепровождением для афинян и живущих там иностранцев было говорить или слушать что-нибудь новое.
22 Т оді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.
И Павел, встав посреди Ареопага, сказал: – Афиняне! Я по всему вижу, что вы очень религиозны.
23 Б о, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.
Я ходил вокруг и внимательно осматривал ваши святыни. На одном из жертвенников было написано: «НЕИЗВЕСТНОМУ БОГУ». Этого неизвестного Бога, Которого вы почитаете, даже не зная, Кто Он такой, я и возвещаю вам.
24 Б ог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих,
Бог, сотворивший мир и все, что в нем, является Господом неба и земли. Он не живет в храмах, построенных руками людей,
25 і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.
и не нуждается в том, чтобы люди служили Ему своими руками, как будто Ему чего-то не хватает, ведь Он Сам дает всем людям жизнь, дыхание и все остальное.
26 І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх,
От одного человека Он произвел все человечество, чтобы люди заселили всю землю, на которой Он определил для всех время и место обитания.
27 щ об Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.
И все это Бог сделал для того, чтобы люди искали Его, могли ощутить Его и найти Его, хотя Он и не далек от каждого из нас.
28 Б о ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!
Ведь «в Нем мы живем, движемся и существуем», как об этом говорили и некоторые из ваших поэтов: «Ведь мы и есть Его род».
29 О тож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.
И раз мы род Бога, то мы не должны представлять Божество в виде золотого, серебряного или каменного истукана или в виде какого-либо образа, сделанного по замыслу человека и умением его.
30 Н е зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,
Итак, оставляя в стороне времена невежества, Бог сейчас повелевает всем людям повсюду покаяться.
31 б о Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.
Он назначил день, когда Он будет судить мир по справедливости и уже избрал Человека, Который и будет судьей. Он подтвердил это перед всеми, воскресив Его из мертвых!
32 Я к почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...
Когда они услышали о воскресении из мертвых, то некоторые из них начали посмеиваться, другие же сказали: – Об этом мы послушаем тебя в другой раз.
33 Т ак вийшов Павло з-поміж них.
С этим Павел и покинул собрание.
34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям, та інші із ними.
Несколько человек, однако, присоединились к Павлу и уверовали. Среди них были Дионисий, член Ареопага, женщина по имени Дамарь и другие.