1 І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему.

Иаков продолжил путешествие и пришел в землю восточных народов.

2 І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.

Там он увидел колодец в поле и возле него три отары овец, потому что из того колодца поили скот. Колодец был закрыт большим камнем.

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

Когда все отары собирались, пастухи отваливали камень от колодца и поили овец, а потом клали камень на прежнее место.

4 І сказав до пастухів Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.

Иаков спросил пастухов: – Братья, откуда вы? – Мы из Харрана, – ответили они.

5 І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.

Он сказал им: – Знаете ли вы Лавана, внука Нахора? – Да, знаем, – ответили они.

6 І сказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, приходить з отарою.

Иаков спросил: – Все ли у него благополучно? – Благополучно, – ответили они. – А вот и Рахиль, его дочь, идет с овцами.

7 І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.

– Солнце еще высоко, – сказал он, – еще не время собирать отары. Напоите овец и гоните их обратно на пастбище.

8 А вони відказали: Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, тоді понапуваємо отару.

– Мы не можем, – ответили они, – пока не соберутся все отары, и камень не отвалят от колодца; тогда мы напоим овец.

9 І ще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

Он еще разговаривал с ними, когда подошла Рахиль с овцами отца: она пасла овец.

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

Когда Иаков увидел Рахиль, дочь своего дяди Лавана, он подошел, отвалил камень от колодца и напоил Лавановых овец.

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

Потом Иаков поцеловал Рахиль и, громко заплакав,

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

сказал Рахили, что он – родственник ее отца и сын Ревекки. Она побежала и рассказала об этом отцу.

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

Услышав о приходе своего племянника Иакова, Лаван выбежал навстречу, обнял его, поцеловал и привел к себе в дом. Иаков рассказал ему обо всем,

14 І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.

и Лаван сказал ему: – Ты моя плоть и кровь. История женитьбы Иакова Когда Иаков прожил у него месяц,

15 І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?

Лаван сказал ему: – Хотя ты мне и родственник, почему ты должен работать на меня даром? Скажи мне, что тебе заплатить.

16 А в Лавана було дві дочки: ім'я старшій Лія, а ім'я молодшій Рахіль.

А у Лавана были две дочери: старшую звали Лия, а младшую – Рахиль.

17 О чі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

Лия была не так красива, как Рахиль, а Рахиль была стройна и хороша собой.

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.

Иаков полюбил Рахиль и ответил Лавану: – Я буду работать на тебя семь лет за твою младшую дочь Рахиль.

19 І промовив Лаван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!

Лаван сказал: – Лучше я отдам ее тебе, чем кому-то другому. Оставайся у меня.

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

Иаков служил семь лет, чтобы получить Рахиль, но они показались ему как несколько дней, потому что он любил ее.

21 І сказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!

Потом Иаков сказал Лавану: – Дай мне мою жену, чтобы мне жить с ней как с женой: пришел мой срок.

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

Лаван созвал всех окрестных жителей и устроил пир.

23 І сталося ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

Но когда настал вечер, он взял свою дочь Лию и дал ее Иакову, и Иаков лег с ней.

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

Лаван дал в служанки дочери свою служанку Зелфу.

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?

Когда настало утро, оказалось, что это Лия! Иаков сказал Лавану: – Что ты сделал со мной? Я же служил тебе за Рахиль. Почему ты обманул меня?

26 А Лаван відказав: У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

Лаван ответил: – У нас здесь нет обычая выдавать замуж младшую дочь раньше старшей.

27 В иповни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще сім літ других.

Заверши брачную неделю этой дочери, а потом мы дадим тебе и младшую, за другие семь лет работы.

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

Иаков так и сделал: провел неделю с Лией, а потом Лаван отдал ему в жены свою дочь Рахиль.

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

Лаван дал в служанки Рахили свою служанку Валлу.

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

Иаков стал жить и с Рахилью, и любил Рахиль больше, чем Лию. Он работал на Лавана еще семь лет. Дети Иакова

31 І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.

Когда Господь увидел, что Лия нелюбима, Он открыл ей чрево, а Рахиль была бесплодна.

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!

Лия забеременела и родила сына. Она назвала его Рувим, потому что сказала: «Это потому, что Господь увидел мое несчастье. Теперь мой муж, конечно, будет меня любить».

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

Она снова забеременела и, когда родила сына, сказала: «Так как Господь услышал, что я нелюбима, Он дал мне еще и этого». И она назвала его Симеон.

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій.

Она снова забеременела, и когда родила сына, сказала: «Теперь, наконец, мой муж привяжется ко мне, потому что я родила ему трех сыновей». Поэтому он был назван Левий.

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

И снова она забеременела и, когда родила сына, сказала: «На этот раз я возблагодарю Господа». Поэтому она назвала его Иуда. Потом она перестала рожать.