1 А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому: Підпережи свої стегна, і візьми це горня оливи в свою руку, і йди до ґілеадського Рамоту.

Пророк Елисей призвал одного ученика пророков и сказал ему: – Заправь полы плаща под пояс, возьми этот сосуд с маслом и ступай в Рамот Галаадский.

2 І прийдеш туди, і побач там Єгу, сина Йосафата, Німшієвого сина. І ти ввійдеш, і візьмеш його з-між братів його, і введеш його до внутрішньої кімнати.

Когда придешь туда, разыщи там Ииуя, сына Иосафата, внука Нимши. Пойди к нему и уведи его от его друзей во внутреннюю комнату.

3 І візьмеш горня цієї оливи, і виллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчиниш двері й утечеш, і не будеш чекати.

Возьми этот сосуд, полей масло ему на голову и произнеси: «Так говорит Господь: “Я помазываю тебя в цари Израиля”». Потом открой дверь и беги, не задерживайся!

4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту.

И молодой человек, пророк, пошел в Рамот Галаадский.

5 І прийшов він, аж ось сидять керівники війська. І він сказав: Слово мені до тебе, о керівнику! А Єгу відказав: До кого з усіх нас? І той сказав: До тебе, о керівнику!

Когда он пришел туда, он увидел военачальников, сидящих вместе. – У меня есть весть для тебя, военачальник, − сказал он. – Для кого из нас? – спросил Ииуй. – Для тебя, военачальник, – ответил он.

6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!...

Ииуй встал и прошел в дом. Пророк возлил масло на голову Ииуя и произнес: – Так говорит Господь, Бог Израиля: «Я помазываю тебя в цари Господнего народа, Израиля.

7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі.

Истреби дом Ахава, твоего господина, чтобы Мне отомстить за кровь Моих слуг пророков и за кровь всех Господних слуг, пролитую Иезавелью.

8 І згине ввесь Ахавів дім, і вигублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!

Погибнет весь дом Ахава. Я истреблю у Ахава всякого человека мужского пола – и раба, и свободного.

9 І зроблю Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного.

Я уподоблю дом Ахава дому Иеровоама, сына Навата, и дому Бааши, сына Ахии.

10 А Єзавелю з'їдять пси в Їзреелевій ділянці, і не буде, хто б її поховав. І відчинив він двері та й утік...

А Иезавель сожрут псы на участке земли в Изрееле, и никто ее не похоронит». После этого он открыл дверь и убежал.

11 А Єгу вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: Чи все гаразд? Чого приходив той несамовитий до тебе? А він відказав: Ви знаєте того чоловіка та його мову.

Когда Ииуй вышел к слугам господина, один из них спросил его: – Все ли благополучно? Зачем к тебе приходил этот сумасшедший? – Вы сами знаете, что это за человек и что он может сказать, − ответил Ииуй.

12 А вони відказали: Неправда! Розкажи ж нам! І той сказав: Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем!

– Неправда! – сказали они. – Расскажи нам. Ииуй сказал: – Он сказал мне: «Так говорит Господь: “Я помазываю тебя в цари Израиля”».

13 А ті поспішно взяли кожен шати свої, і постелили під ним на верху сходів. І засурмили вони в сурму, і сказали: Зацарював Єгу!

Они заторопились, взяли плащи и постелили их ему прямо на ступеньках. Потом они затрубили в рог и закричали: – Воцарился Ииуй! Гибель царей Иорама и Охозии (2 Пар. 22: 7-9)

14 І змовився Єгу, син Йосафата, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царем.

Ииуй, сын Иосафата, внук Нимши, составил заговор против Иорама. (Иорам и весь Израиль защищали Рамот Галаадский от Хазаила, царя Арама,

15 І вернувся цар Єгорам лікуватися в Їзреелі від ран, що вчинили йому сиріяни, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. І сказав Єгу: Якщо згода ваша на те, нехай не вийде жоден утікач із міста, щоб піти донести в Їзреелі.

но царь Иорам вернулся в Изреель, чтобы оправиться от ран, которые арамеи нанесли ему в битве с царем Арама Хазаилом.) Ииуй сказал: – Если вы согласны, то не давайте никому выйти из города и рассказать новости в Изрееле.

16 І сів верхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.

Он взошел на колесницу и поехал в Изреель, потому что там отдыхал Иорам, а Охозия, царь Иудеи, пришел его навестить.

17 А на башті в Їзреелі стояв вартовий. І побачив він натовп Єгуїв, як він ішов, і сказав: Я бачу натовп! А Єгорам відказав: Візьми верхівця, і пошли назустріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?

Когда часовой, стоявший на башне в Изрееле, увидел, как приближаются воины Ииуя, он закричал: – Я вижу воинов. – Отправь им навстречу всадника, – приказал Иорам. – Пусть спросит: «С миром ли вы?».

18 І відправився верхівець назустріч йому, і сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до того? Повертай за мною! І доніс вартовий, говорячи: Прийшов той посол аж до них, та не вернувся.

Всадник выехал навстречу Ииуя и сказал: – Царь спрашивает, с миром ли вы? – Что тебе до мира? – ответил Ииуй. – Поезжай за мной. И часовой доложил: – Посланец доехал до них, но назад не возвращается.

19 І послав він другого верхівця, і він прийшов до них та й сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до гаразду? Повертай за мною!

Тогда царь послал второго всадника. Подъехав к ним, он сказал: – Царь спрашивает, с миром ли вы? Ииуй ответил: – Что тебе до мира? Поезжай за мной.

20 І доніс вартовий, говорячи: Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кінна їзда, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито.

И часовой доложил: – Посланец доехал до них, но и он не возвращается назад. А человек, скачущий впереди, похож на Ииуя, сына Нимши − он скачет, как безумец.

21 І сказав Єгорам: Запрягай! І запріг його колесницю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесницею, щоб зустріти Єгу, і спіткали його в ділянці їзреелянина Навота.

– Запрягай мою колесницу, – приказал Иорам. И когда ее запрягли, Иорам, царь Израиля, и Охозия, царь Иудеи, выехали в колесницах навстречу Ииую. Они встретили его у участка земли, который принадлежал Навоту из Изрееля.

22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: Чи все гаразд, Єгу? А той відказав: Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?

Увидев Ииуя, Иорам спросил: – Ты с миром, Ииуй? – Какой мир, − ответил Ииуй, − пока множатся идолопоклонство и чародейство твоей матери Иезавели?

23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: Зрада, Ахазіє!

Иорам повернул назад и обратился в бегство, крича Охозии: – Измена, Охозия!

24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раменами, і пробила стріла його серце, і він похилився на колесниці своїй...

Ииуй натянул лук и поразил Иорама между лопатками. Стрела пронзила ему сердце, и он осел в колеснице.

25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого: Візьми, кинь його на ділянці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, я й ти їхали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво:

Ииуй сказал своему сановнику Бидекару: – Подними его и брось на поле, что принадлежало Навоту из Изрееля. Помнишь, как мы с тобой ехали в колесницах за его отцом Ахавом, когда Господь изрек о нем такое пророчество:

26 П оправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу тобі на цій же ділянці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій ділянці за словом Господнім.

«Вчера Я видел кровь Навота и кровь его сыновей, – возвещает Господь, – и непременно взыщу с тебя за нее на этом участке земли». Итак, подними его и брось на тот самый участок по слову Господа. Гибель Охозии

27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу погнався за ним і сказав: Убийте й його на колесниці! І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.

Увидев, что случилось, Охозия, царь Иудеи, бежал по дороге к Бет-Хаггану. Ииуй гнался за ним, крича: – Убейте и этого! Люди ранили Охозию в колеснице на дороге, поднимающейся к Гуру, что близ Ивлеама, но он скрылся в городе Мегиддо, где и умер.

28 А раби його відвезли його верхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гробі з батьками його в Давидовому Місті.

Слуги отвезли его на колеснице в Иерусалим и похоронили со своими предками в его гробнице в Городе Давида.

29 А в одинадцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.

(Охозия стал царем Иудеи на одиннадцатом году правления Иорама, сына Ахава.) Гибель Иезавели

30 І прийшов Єгу до Їзрееля, а Єзавель почула про це, і нафарбувала очі свої, і прикрасила голову свою, та й виглянула через вікно.

Ииуй пошел в Изреель. Когда Иезавель услышала об этом, она подвела глаза, уложила волосы и стала смотреть в окно.

31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого?

Когда Ииуй вошел в ворота, она спросила: – Пришел ли ты с миром, Зимри, убийца своего господина?

32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: Хто зо мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.

Он поднял взгляд к окну и позвал: – Кто за меня? Кто? Из окна выглянули два или три евнуха.

33 А він сказав: Скиньте її! І викинули її, і бризнула кров її на стіну та на коні. І він топтав її...

– Сбросьте ее вниз! – сказал Ииуй. Они сбросили ее, и кровь ее брызнула на стену и на коней, которые растоптали ее.

34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: Підіть до тієї проклятої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка!

Ииуй зашел, поел и попил. Потом он сказал: – Разыщите эту проклятую и похороните; она все-таки царская дочь.

35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічого, а тільки черепа, та ноги, та долоні рук...

Но когда пошли ее хоронить, не нашли ничего, кроме черепа, ног и кистей рук

36 І вони вернулися, і донесли йому про це. А він відказав: Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янина Іллю, говорячи: В Їзреелевій ділянці пси з'їдять Єзавелине тіло!

и, вернувшись, доложили Ииую, который сказал: – Это слово Господа, которое Он изрек через Своего слугу, Илию из Тишбы: «На земле Изрееля псы сожрут тело Иезавели.

37 І буде Єзавелин труп, як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці, так що не скажуть: Це Єзавель...

Труп Иезавели будет на участке Изрееля как навоз на поле, так что никто не скажет: “Это Иезавель”».