1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

Господь сказал Моисею и Аарону в Египте:

2 О цей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.

– Пусть этот месяц будет для вас первым месяцем, началом года.

3 С кажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.

Скажи всему обществу израильскому, что в десятый день этого месяца каждый должен взять ягненка на свою семью, по одному ягненку на семейство.

4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.

Если семья слишком мала, чтобы съесть целого ягненка, пусть они поделятся с ближайшим соседом, приняв в расчет количество людей. Рассчитайте, сколько сможет съесть каждый человек.

5 Я гня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

Животные, которых вы выбираете, пусть будут годовалыми самцами, без изъяна. Вы можете брать ягнят или козлят.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.

Держите их до четырнадцатого дня этого месяца, и пусть в сумерки все общество израильтян заколет их.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.

Возьмите кровь жертвенных животных и помажьте оба косяка и перекладины дверей в домах, где вы их едите.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.

В ту же ночь съешьте мясо, поджаренное над огнем, приправленное горькими травами, с хлебом, приготовленным без закваски.

9 Н е їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.

Не ешьте мясо сырым или вареным, жарьте его над огнем – голову, ноги и потроха.

10 І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.

Ничего не оставляйте до утра. Если что-то осталось – сожгите.

11 А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!

Ешьте так: пусть пояса ваши будут завязаны, ноги обуты, а в руке – посох. Ешьте быстро. Это – Господня Пасха.

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!

В эту ночь Я пройду по Египту и погублю всех первенцев людей и скота и накажу богов Египта. Я – Господь.

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

Кровь будет знаком на домах, где вы живете: увидев кровь, Я пройду мимо. Мор не погубит вас, когда Я поражу Египет.

14 І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!

Вспоминайте этот день. Отмечайте его в грядущих поколениях как праздник Господу – это вам установление на века.

15 С ім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.

Семь дней ешьте пресный хлеб. В первый же день уничтожьте закваску в своих домах, потому что каждый, кто станет есть дрожжевой хлеб с первого дня до седьмого, будет исторгнут из Израиля.

16 А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.

Созывайте священное собрание в первый и в седьмой день. Не делайте никакой работы в эти дни, только готовить себе еду вы можете.

17 І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

Отмечайте праздник Пресных хлебов, потому что в этот день Я вывел ваши воинства из Египта. Отмечайте этот день в грядущих поколениях, это вам установление на века.

18 П ершого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

Ешьте хлеб, приготовленный без закваски, с вечера четырнадцатого дня до вечера двадцать первого дня первого месяца.

19 С ім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.

Семь дней в ваших домах не должно быть закваски. Любой, кто станет есть дрожжевой хлеб, будет исторгнут из общества Израиля, будь он поселенец или уроженец той земли.

20 Ж одного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!

Не ешьте ничего, приготовленного с закваской. Где бы вы ни жили, ешьте пресный хлеб.

21 І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.

Моисей призвал старейшин Израиля и сказал им: – Идите, выберите ягнят для ваших семей и заколите пасхальную жертву.

22 І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!

Возьмите пучок иссопа, макните его в кровь в сосуде и помажьте перекладину и оба дверных косяка. Пусть до утра никто из вас не выходит из дома.

23 І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

Когда Господь пойдет убивать египтян, Он увидит кровь на перекладине и дверных косяках и пройдет мимо этих дверей, не позволив губителю войти в ваши дома и умертвить вас.

24 А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

Храните этот обычай как вечное установление для вас и ваших потомков.

25 І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.

Войдя в землю, которую Господь даст вам, как Он и обещал, исполняйте этот обряд.

26 І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?

Когда ваши дети спросят: «Что значит этот обряд?»,

27 т о відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І схилився народ, і вклонивсь до землі.

– скажите им: «Это – пасхальная жертва Господу, Который прошел мимо домов израильтян в Египте и пощадил их, когда убивал египтян». Народ склонился и восславил Господа.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

Израильтяне сделали все, что Господь повелел Моисею и Аарону. Десятое наказание: гибель первенцев

29 І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.

В полночь Господь погубил в Египте всех первенцев: от первенца фараона, наследника престола, до первенца узника, сидевшего в темнице, и весь первородный приплод скота.

30 І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...

Фараон, его приближенные и все египтяне поднялись среди ночи, и в Египте стоял громкий плач, ведь не было дома, где бы хоть кто-нибудь не умер. Исход народа Божьего из Египта

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!

Ночью фараон позвал Моисея и Аарона и сказал: – Собирайтесь! Уходите от моего народа вместе с израильтянами. Пойдите, поклонитесь Господу, как вы говорили.

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!

Берите и отары, и стада, как вы говорили, и идите. И еще благословите меня.

33 І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!

Египтяне торопили народ покинуть страну. – Иначе, – говорили они, – мы все умрем!

34 І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

Народ взял тесто, куда еще не положили закваску, и понес на плечах в посуде, завернутой в одежду.

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.

Израильтяне, как научил Моисей, попросили у египтян серебряные и золотые вещи и одежду.

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.

Господь расположил египтян к народу, и они дали им то, о чем их просили. Так они обобрали египтян.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

Израильтяне отправились из Раамсеса в Суккот. Их было около шестисот тысяч мужчин, не считая женщин и детей. Все они шли пешком.

38 а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

С ними ушло много разного народа и огромное количество мелкого и крупного скота.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.

Из теста, вынесенного из Египта, они испекли пресные лепешки. Тесто было без закваски: их торопили уйти из Египта, и они не успели сделать припасы.

40 А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.

Израильтяне прожили в Египте четыреста тридцать лет.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.

В день, когда четыреста тридцать лет истекли, воинства Господа покинули Египет.

42 Ц е ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.

Это ночь бдения Господу за вывод их из Египта; эта ночь бдения Господу должна соблюдаться во всех поколениях израильтян. Пасхальные законы

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.

Господь сказал Моисею и Аарону: – Вот правила относительно пасхальной жертвы: ее не может есть чужеземец.

44 А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

Купленный тобой раб может есть ее после того, как ты ему сделаешь обрезание,

45 П риходько та наймит не буде їсти її.

но временный житель и наемный работник не могут ее есть.

46 В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.

Эту жертву следует есть в том доме, где ее приготовили – не выносите мясо из дома. Не ломайте ни одной из костей.

47 У ся громада Ізраїлева буде справляти її.

Все общество Израиля должно совершать ее.

48 А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.

Если чужеземец, живущий у вас, захочет праздновать Господню Пасху, все мужчины в его доме должны быть обрезаны. Тогда он сможет участвовать в ней как уроженец этой земли. Необрезанный не может участвовать в праздничной трапезе.

49 О дин закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.

Этот закон действителен и для уроженцев этой земли, и для чужеземцев, живущих среди вас.

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

Все израильтяне сделали, как Господь повелел Моисею и Аарону.

51 І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.

В тот же день Господь вывел израильтян из Египта по их воинствам.