1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Доброе имя лучше превосходного благовония, и день смерти лучше дня рождения.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Лучше ходить в дом плача, чем ходить в дом пира, потому что смерть – участь каждого человека, и кто жив, пусть размышляет об этом.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Печаль лучше смеха, потому что печальное лицо полезно сердцу.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

Сердце мудрого в доме плача, а сердце глупого в доме веселья.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Лучше внимать обличению мудреца, чем слушать песню глупцов,

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

потому что смех глупцов – словно треск горящего хвороста под котлом. И это тоже суета.

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Притеснение превращает мудрого человека в глупца, и взятка портит сердце.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Конец дела лучше его начала, терпение лучше гордости.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Не спеши впадать в гнев, потому что гнев обитает в сердце глупцов.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Не спрашивай: «Почему прежние дни были лучше сегодняшних?» – не от мудрости задают такие вопросы.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Мудрость – хороша, как и наследство, и приносит пользу тем, кто видит солнце.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Мудрость защищает так же, как и деньги, но ее превосходство в том, что она сохраняет жизнь ее владельцу.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Посмотри на дела Божии: кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

В благополучные дни будь счастлив, а в дни горестные знай: и то, и другое сотворил Бог, чтобы человек не мог постичь того, что будет после него.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

В моей суетной жизни я видел всякое: праведника, гибнущего в своей праведности, и нечестивого, живущего долго в своем беззаконии.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Не будь чересчур праведным и не выставляй себя слишком мудрым. Зачем тебе губить себя?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Также не слишком предавайся злу и не будь глупым. Зачем тебе умирать раньше времени?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Хорошо придерживаться первого совета и не упускать из виду второго – боящийся Бога избежит всех бед.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Мудрость делает мудреца сильнее, чем десять правителей города.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Нет праведного человека на земле, который всегда бы поступал правильно и никогда бы не грешил.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Не обращай внимание на каждое сказанное слово, иначе можешь услышать, как раб твой злословит тебя.

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

Ты знаешь в сердце своем, что часто и сам злословил других.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Все это испытал я мудростью и сказал: «Я твердо решил стать мудрым», но мудрость была так далека от меня!

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Далека она и глубока, глубока – кто может постичь ее?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

И решил я понять, исследовать и изыскать мудрость и рассуждение, и убедиться, что быть нечестивым – глупо и быть нерассудительным – безумно.

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

И нашел я, что горше смерти та женщина, что подобна сети, чье сердце – ловушка и чьи руки – оковы. Человек, угодный Богу, избежит ее, а грешник будет ею пойман.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Вот, что я нашел, – сказал Екклесиаст, – слагая одно с другим, чтобы найти разумное объяснение:

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

я все искал, но не находил – я нашел лишь одного праведного мужчину среди тысячи, но ни одной праведной женщины.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Вот, что удалось мне найти: Бог сотворил человека праведным, а люди пустились во многие помыслы.