1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:

И другое зло я видел под солнцем, и оно часто встречается среди людей:

2 О сь людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...

Бог дает человеку богатство, имущество и славу, так что у него есть все, чего бы он ни пожелал, но Бог не дает ему пользоваться этим, вместо него пользуется чужой. Это суета, это ужасное зло.

3 Я кби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...

У человека может быть сотня детей, и он может прожить много лет, но сколько бы он ни прожил, если он не мог насладиться своим счастьем и не был даже погребен, то я сказал бы, что выкидыш счастливее его,

4 Б о в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,

потому что он приходит напрасно и уходит во тьму, и во тьме скрывается имя его.

5 а ні сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...

Выкидыш даже солнца не видел и не знал, но ему покойнее, чем тому человеку,

6 А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?

который не насладился своим счастьем, хоть бы он и прожил две тысячи лет. В итоге они оба пойдут в одно и то же место.

7 У весь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.

Все усилия человека, чтобы наполнить свой желудок, но голод возвращается вновь и вновь.

8 Б о що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

Какое же тогда преимущество у мудрого над глупым, и что приобретает бедняк, даже если он знает как вести себя с другими?

9 К раще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...

Лучше радоваться тому, что имеешь, чем желать того, что не имеешь. И это тоже суета, это – погоня за ветром.

10 Щ о було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,

Всему, что существует, уже дано имя. и что есть человек, уже давно известно. Он не может препираться с Тем, Кто сильнее его.

11 б о багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?

Чем больше слов, тем меньше смысла, и какая в этом польза человеку?

12 Б о хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?

Ведь кто знает, что хорошо для человека в течение немногих и суетных дней его жизни, которые проходят словно тень? И кто может сказать человеку, что будет после него под солнцем?