1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:

¶ Hay otro mal que he visto debajo del cielo, y muy común entre los hombres:

2 О сь людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...

El del hombre a quien Dios dio riquezas, y hacienda, y honra, y nada le falta de todo lo que su alma desea; mas Dios no le dio facultad de comer de ello, sino que los extraños se lo comen. Esto vanidad es, y enfermedad maligna.

3 Я кби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...

Si el hombre engendrare cien hijos, y viviere muchos años, y los días de su edad fueren numerosos; si su alma no se sació del bien, y también careció de sepultura, yo digo que el abortivo es mejor que él.

4 Б о в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,

Porque en vano vino, y a tinieblas va, y con tinieblas será cubierto su nombre.

5 а ні сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...

Aunque no haya visto el sol, ni conocido nada, más reposo tiene éste que aquel.

6 А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?

Porque si aquel viviere mil años dos veces y no gozó del bien, ciertamente ambos van al mismo lugar.

7 У весь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.

¶ Todo el trabajo del hombre es para su boca, y con todo eso su deseo no se sacia.

8 Б о що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

Porque ¿qué más tiene el sabio que el loco? ¿Qué más tiene el pobre que supo caminar entre los vivos?

9 К раще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...

Más vale gozar del bien presente que el deseo errante. Y también esto es vanidad y aflicción de espíritu.

10 Щ о було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,

El que es, ya su nombre ha sido nombrado; y se sabe que es hombre, y que no podrá contender con el que es más fuerte que él.

11 б о багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?

¶ Ciertamente las muchas palabras multiplican la vanidad. ¿Qué más tiene el hombre?

12 Б о хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?

Porque ¿quién sabe cuál es el bien del hombre en la vida, todos los días de la vida de su vanidad, los cuales el hace que sean como sombra? Porque ¿quién enseñará al hombre qué será después de él debajo del sol?