1 Д авидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...

A ti llamaré, oh SEÑOR, fuerza mía; no te desentiendas de mí; para que no sea yo, dejándome tú, semejante a los que descienden al sepulcro.

2 П очуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!

Oye la voz de mis ruegos cuando clamo a ti, cuando alzo mis manos al oráculo de tu santidad.

3 Н е хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!

No me arrebates a una con los malos, y con los que hacen iniquidad; los cuales hablan paz con su prójimo, y la maldad está en su corazón.

4 В іддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,

Dales conforme a su obra, y conforme a la malicia de sus hechos; dales conforme a la obra de sus manos, dales su paga.

5 б о вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!

Porque no entendieron las obras del SEÑOR, y el hecho de sus manos, los derribará, y no los edificará.

6 Б лагословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!

¶ Bendito el SEÑOR, que oyó la voz de mis ruegos.

7 Г осподь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!

El SEÑOR es mi fortaleza y mi escudo; en él esperó mi corazón, y fui ayudado; por tanto se gozó mi corazón, y con mi canción le alabaré.

8 Г осподь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!

El SEÑOR es la fortaleza de su pueblo, y el esfuerzo de las saludes de su ungido.

9 С паси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!

Salva a tu pueblo, y bendice a tu heredad; y pastoréalos y ensálzalos para siempre.