1 Ч и ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?

¶ ¿O ignoráis, hermanos (hablo con los que saben la ley), que la ley solamente se enseñorea del hombre entre tanto que vive?

2 Б о заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

Porque la mujer que está sujeta a marido, mientras el marido vive está obligada a la ley; mas muerto el marido, ella es libre de la ley del marido.

3 Т ому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.

Así que, viviendo el marido, se llamará adúltera si fuere de otro varón; mas si su marido muriere, es libre de la ley (del marido); de tal manera que no será adúltera si fuere de otro marido.

4 Т ак, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.

Así también vosotros, hermanos míos, sois muertos a la ley en el cuerpo del Cristo, para que seáis de otro, del que resucitó de los muertos, para que fructifiquemos a Dios.

5 Б о коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.

Porque mientras vivíamos en la carne, los afectos de los pecados que eran por la ley, obraban en nuestros miembros fructificando a muerte.

6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.

Pero ahora somos libres de la ley de la muerte en la cual estábamos detenidos, para que sirvamos en novedad de Espíritu, y no en vejez de letra.

7 Щ о ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.

¶ ¿Qué pues diremos? ¿La ley es pecado? En ninguna manera. Pero yo no conocí el pecado sino por la ley; porque (tampoco) conocería la concupiscencia, si la ley no dijera: No codiciarás.

8 А ле гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

Entonces el pecado, cuando hubo ocasión, obró en mí por el mandamiento toda concupiscencia. Porque sin la ley el pecado estaba como adormecido.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

Así que, yo sin la ley vivía por algún tiempo; mas venido el mandamiento, el pecado revivió, y yo morí;

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

y hallé que el mismo mandamiento, que era para vida, para mí era mortal;

11 б о гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

porque el pecado, habida ocasión, me engañó por el mandamiento, y por él me mató.

12 Т ому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

De manera que la ley a la verdad es santa, y el mandamiento santo, y justo, y bueno.

13 Т ож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

¿Luego lo que es bueno, a mí me es hecho muerte? No; sino el pecado, que para mostrarse pecado por lo bueno, me obró la muerte, haciéndose pecado sobremanera pecaminoso por el mandamiento.

14 Б о ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.

¶ Porque ya sabemos que la ley es espiritual; mas yo soy carnal, vendido a sujeción del pecado.

15 Б о що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.

Porque lo que cometo, no lo entiendo; y ni el (bien) que quiero, hago; antes lo que aborrezco, aquello hago.

16 А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

Y si lo que no quiero, esto hago, apruebo que la ley es buena.

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

De manera que ya yo no obro aquello, sino el pecado que mora en mí.

18 З наю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.

Y yo sé que en mí (es a saber, en mi carne) no mora el bien, porque tengo el querer, mas efectuar el bien no lo alcanzo.

19 Б о не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

Porque no hago el bien que quiero; pero el mal que no quiero, éste hago.

20 К оли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Y si hago lo que no quiero, ya no obro yo, sino el pecado que mora en mí.

21 Т ож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.

Así que, queriendo yo hacer el bien, hallo esta ley: Que el mal me es propio.

22 Б о маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,

Porque con el hombre interior, me deleito con la ley de Dios;

23 т а бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.

mas veo otra ley en mis miembros, que se rebela contra la ley de mi mente, y que me lleva cautivo a la ley del pecado que está en mis miembros.

24 Н ещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?

¡Miserable hombre de mí! ¿Quién me librará del cuerpo de esta muerte?

25 Д якую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...

La gracia de Dios, por Jesús, el Cristo, Señor nuestro. Así que, yo mismo con la mente sirvo a la ley de Dios, pero con la carne a la ley del pecado.