1 Ч и ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?

Know ye not, brethren, (for I speak to them that know the law,) how that the law hath dominion over a man as long as he liveth?

2 Б о заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

For the woman which hath an husband is bound by the law to her husband so long as he liveth; but if the husband be dead, she is loosed from the law of her husband.

3 Т ому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.

So then if, while her husband liveth, she be married to another man, she shall be called an adulteress: but if her husband be dead, she is free from that law; so that she is no adulteress, though she be married to another man.

4 Т ак, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.

Wherefore, my brethren, ye also are become dead to the law by the body of Christ; that ye should be married to another, even to him who is raised from the dead, that we should bring forth fruit unto God.

5 Б о коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.

For when we were in the flesh, the motions of sins, which were by the law, did work in our members to bring forth fruit unto death.

6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.

But now we are delivered from the law, that being dead wherein we were held; that we should serve in newness of spirit, and not in the oldness of the letter.

7 Щ о ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.

What shall we say then? Is the law sin? God forbid. Nay, I had not known sin, but by the law: for I had not known lust, except the law had said, Thou shalt not covet.

8 А ле гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

But sin, taking occasion by the commandment, wrought in me all manner of concupiscence. For without the law sin was dead.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

For I was alive without the law once: but when the commandment came, sin revived, and I died.

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

And the commandment, which was ordained to life, I found to be unto death.

11 б о гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

For sin, taking occasion by the commandment, deceived me, and by it slew me.

12 Т ому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

Wherefore the law is holy, and the commandment holy, and just, and good.

13 Т ож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

Was then that which is good made death unto me? God forbid. But sin, that it might appear sin, working death in me by that which is good; that sin by the commandment might become exceeding sinful.

14 Б о ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.

For we know that the law is spiritual: but I am carnal, sold under sin.

15 Б о що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.

For that which I do I allow not: for what I would, that do I not; but what I hate, that do I.

16 А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

If then I do that which I would not, I consent unto the law that it is good.

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Now then it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.

18 З наю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.

For I know that in me (that is, in my flesh,) dwelleth no good thing: for to will is present with me; but how to perform that which is good I find not.

19 Б о не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

For the good that I would I do not: but the evil which I would not, that I do.

20 К оли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Now if I do that I would not, it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.

21 Т ож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.

I find then a law, that, when I would do good, evil is present with me.

22 Б о маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,

For I delight in the law of God after the inward man:

23 т а бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.

but I see another law in my members, warring against the law of my mind, and bringing me into captivity to the law of sin which is in my members.

24 Н ещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?

O wretched man that I am! who shall deliver me from the body of this death?

25 Д якую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...

I thank God through Jesus Christ our Lord. So then with the mind I myself serve the law of God; but with the flesh the law of sin.