1 І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

And he entered again into the synagogue; and there was a man there which had a withered hand.

2 І , щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.

And they watched him, whether he would heal him on the sabbath day; that they might accuse him.

3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!

And he saith unto the man which had the withered hand, Stand forth.

4 А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.

And he saith unto them, Is it lawful to do good on the sabbath days, or to do evil? to save life, or to kill? But they held their peace.

5 І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!

And when he had looked round about on them with anger, being grieved for the hardness of their hearts, he saith unto the man, Stretch forth thine hand. And he stretched it out: and his hand was restored whole as the other.

6 Ф арисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.

And the Pharisees went forth, and straightway took counsel with the Herodians against him, how they might destroy him.

7 А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

But Jesus withdrew himself with his disciples to the sea: and a great multitude from Galilee followed him, and from Judæa,

8 і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

and from Jerusalem, and from Idumæa, and from beyond Jordan; and they about Tyre and Sidon, a great multitude, when they had heard what great things he did, came unto him.

9 І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.

And he spake to his disciples, that a small ship should wait on him because of the multitude, lest they should throng him.

10 Б о Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.

For he had healed many; insomuch that they pressed upon him for to touch him, as many as had plagues.

11 І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!

And unclean spirits, when they saw him, fell down before him, and cried, saying, Thou art the Son of God.

12 А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.

And he straitly charged them that they should not make him known.

13 І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

And he goeth up into a mountain, and calleth unto him whom he would: and they came unto him.

14 І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,

And he ordained twelve, that they should be with him, and that he might send them forth to preach,

15 і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.

and to have power to heal sicknesses, and to cast out devils:

16 І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,

and Simon he surnamed Peter;

17 і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,

and James the son of Zebedee, and John the brother of James; and he surnamed them Boanerges, which is, The sons of thunder:

18 і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта

and Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the son of Alphæus, and Thaddæus, and Simon the Canaanite,

19 т а Юду Іскаріотського, що й видав Його.

and Judas Iscariot, which also betrayed him: and they went into an house.

20 І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

And the multitude cometh together again, so that they could not so much as eat bread.

21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.

And when his friends heard of it, they went out to lay hold on him: for they said, He is beside himself.

22 А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.

And the scribes which came down from Jerusalem said, He hath Beelzebub, and by the prince of the devils casteth he out devils.

23 І , закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?

And he called them unto him, and said unto them in parables, How can Satan cast out Satan?

24 І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.

And if a kingdom be divided against itself, that kingdom cannot stand.

25 І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.

And if a house be divided against itself, that house cannot stand.

26 І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.

And if Satan rise up against himself, and be divided, he cannot stand, but hath an end.

27 Н іхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.

No man can enter into a strong man’s house, and spoil his goods, except he will first bind the strong man; and then he will spoil his house.

28 П оправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

Verily I say unto you, All sins shall be forgiven unto the sons of men, and blasphemies wherewith soever they shall blaspheme:

29 А ле, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.

but he that shall blaspheme against the Holy Ghost hath never forgiveness, but is in danger of eternal damnation:

30 Б ож казали вони: Він духа нечистого має.

Because they said, He hath an unclean spirit.

31 І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.

There came then his brethren and his mother, and, standing without, sent unto him, calling him.

32 А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.

And the multitude sat about him, and they said unto him, Behold, thy mother and thy brethren without seek for thee.

33 А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?

And he answered them, saying, Who is my mother, or my brethren?

34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!

And he looked round about on them which sat about him, and said, Behold my mother and my brethren!

35 Б о хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.

For whosoever shall do the will of God, the same is my brother, and my sister, and mother.