1 Д ля дириґетна хору. Давидів. Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?

In the Lord put I my trust: how say ye to my soul, Flee as a bird to your mountain?

2 Б о ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти...

For, lo, the wicked bend their bow, they make ready their arrow upon the string, that they may privily shoot at the upright in heart.

3 Я к основи зруйновано, що тоді праведний зробить?

If the foundations be destroyed, what can the righteous do?

4 Г осподь у святім Своїм храмі, Господь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!

The Lord is in his holy temple, the Lord’s throne is in heaven: his eyes behold, his eyelids try, the children of men.

5 Г осподь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!

The Lord trieth the righteous: but the wicked and him that loveth violence his soul hateth.

6 В ін спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.

Upon the wicked he shall rain snares, fire and brimstone, and an horrible tempest: this shall be the portion of their cup.

7 Б о Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!

For the righteous Lord loveth righteousness; his countenance doth behold the upright.