1 А Йов відповів та й сказав:

Then Job answered and said,

2 А ж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

How long will ye vex my soul, and break me in pieces with words?

3 Д есять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

These ten times have ye reproached me: ye are not ashamed that ye make yourselves strange to me.

4 Я кщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

And be it indeed that I have erred, mine error remaineth with myself.

5 Ч и ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

If indeed ye will magnify yourselves against me, and plead against me my reproach:

6 З найте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

know now that God hath overthrown me, and hath compassed me with his net.

7 О сь ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Behold, I cry out of wrong, but I am not heard: I cry aloud, but there is no judgment.

8 В ін дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

He hath fenced up my way that I cannot pass, and he hath set darkness in my paths.

9 В ін стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

He hath stripped me of my glory, and taken the crown from my head.

10 З відусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

He hath destroyed me on every side, and I am gone: and mine hope hath he removed like a tree.

11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

He hath also kindled his wrath against me, and he counteth me unto him as one of his enemies.

12 п олки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

His troops come together, and raise up their way against me, and encamp round about my tabernacle.

13 В іддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

He hath put my brethren far from me, and mine acquaintance are verily estranged from me.

14 м ої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

My kinsfolk have failed, and my familiar friends have forgotten me.

15 М ешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

They that dwell in mine house, and my maids, count me for a stranger: I am an alien in their sight.

16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

I called my servant, and he gave me no answer; I intreated him with my mouth.

17 М ій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

My breath is strange to my wife, though I intreated for the children’s sake of mine own body.

18 Н авіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Yea, young children despised me; I arose, and they spake against me.

19 М ої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

All my inward friends abhorred me: and they whom I loved are turned against me.

20 Д о шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

My bone cleaveth to my skin and to my flesh, and I am escaped with the skin of my teeth.

21 З милуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Have pity upon me, have pity upon me, O ye my friends; for the hand of God hath touched me.

22 Ч ого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

Why do ye persecute me as God, and are not satisfied with my flesh?

23 О , коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

Oh that my words were now written! oh that they were printed in a book!

24 к оли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

That they were graven with an iron pen and lead in the rock for ever!

25 Т а я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

For I know that my redeemer liveth, and that he shall stand at the latter day upon the earth:

26 ц ю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

and though after my skin worms destroy this body, yet in my flesh shall I see God:

27 с ам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

whom I shall see for myself, and mine eyes shall behold, and not another; though my reins be consumed within me.

28 К оли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

But ye should say, Why persecute we him, seeing the root of the matter is found in me?

29 т о побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

Be ye afraid of the sword: for wrath bringeth the punishments of the sword, that ye may know there is a judgment.