1 А Йов відповів та й сказав:

Then Job answered and said:

2 А ж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

“How long will you torment my soul, And break me in pieces with words?

3 Д есять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

These ten times you have reproached me; You are not ashamed that you have wronged me.

4 Я кщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

And if indeed I have erred, My error remains with me.

5 Ч и ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

If indeed you exalt yourselves against me, And plead my disgrace against me,

6 З найте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

Know then that God has wronged me, And has surrounded me with His net.

7 О сь ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

“If I cry out concerning wrong, I am not heard. If I cry aloud, there is no justice.

8 В ін дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

He has fenced up my way, so that I cannot pass; And He has set darkness in my paths.

9 В ін стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

He has stripped me of my glory, And taken the crown from my head.

10 З відусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

He breaks me down on every side, And I am gone; My hope He has uprooted like a tree.

11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

He has also kindled His wrath against me, And He counts me as one of His enemies.

12 п олки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

His troops come together And build up their road against me; They encamp all around my tent.

13 В іддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

“He has removed my brothers far from me, And my acquaintances are completely estranged from me.

14 м ої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

My relatives have failed, And my close friends have forgotten me.

15 М ешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Those who dwell in my house, and my maidservants, Count me as a stranger; I am an alien in their sight.

16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

I call my servant, but he gives no answer; I beg him with my mouth.

17 М ій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

My breath is offensive to my wife, And I am repulsive to the children of my own body.

18 Н авіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Even young children despise me; I arise, and they speak against me.

19 М ої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

All my close friends abhor me, And those whom I love have turned against me.

20 Д о шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

My bone clings to my skin and to my flesh, And I have escaped by the skin of my teeth.

21 З милуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

“Have pity on me, have pity on me, O you my friends, For the hand of God has struck me!

22 Ч ого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

Why do you persecute me as God does, And are not satisfied with my flesh?

23 О , коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

“Oh, that my words were written! Oh, that they were inscribed in a book!

24 к оли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

That they were engraved on a rock With an iron pen and lead, forever!

25 Т а я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

For I know that my Redeemer lives, And He shall stand at last on the earth;

26 ц ю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

And after my skin is destroyed, this I know, That in my flesh I shall see God,

27 с ам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Whom I shall see for myself, And my eyes shall behold, and not another. How my heart yearns within me!

28 К оли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

If you should say, ‘How shall we persecute him?’— Since the root of the matter is found in me,

29 т о побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

Be afraid of the sword for yourselves; For wrath brings the punishment of the sword, That you may know there is a judgment.”