1 Н аближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

Now the Feast of Unleavened Bread drew near, which is called Passover.

2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

And the chief priests and the scribes sought how they might kill Him, for they feared the people.

3 С атана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

Then Satan entered Judas, surnamed Iscariot, who was numbered among the twelve.

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

So he went his way and conferred with the chief priests and captains, how he might betray Him to them.

5 Т і ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

And they were glad, and agreed to give him money.

6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

So he promised and sought opportunity to betray Him to them in the absence of the multitude. Jesus and His Disciples Prepare the Passover

7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

Then came the Day of Unleavened Bread, when the Passover must be killed.

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

And He sent Peter and John, saying, “Go and prepare the Passover for us, that we may eat.”

9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

So they said to Him, “Where do You want us to prepare?”

10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

And He said to them, “Behold, when you have entered the city, a man will meet you carrying a pitcher of water; follow him into the house which he enters.

11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

Then you shall say to the master of the house, ‘The Teacher says to you, “Where is the guest room where I may eat the Passover with My disciples?”’

12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

Then he will show you a large, furnished upper room; there make ready.”

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

So they went and found it just as He had said to them, and they prepared the Passover. Jesus Institutes the Lord’s Supper

14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

When the hour had come, He sat down, and the twelve apostles with Him.

15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

Then He said to them, “With fervent desire I have desired to eat this Passover with you before I suffer;

16 Б о кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

for I say to you, I will no longer eat of it until it is fulfilled in the kingdom of God.”

17 У зявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

Then He took the cup, and gave thanks, and said, “Take this and divide it among yourselves;

18 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

for I say to you, I will not drink of the fruit of the vine until the kingdom of God comes.”

19 У зявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

And He took bread, gave thanks and broke it, and gave it to them, saying, “This is My body which is given for you; do this in remembrance of Me.”

20 П о вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

Likewise He also took the cup after supper, saying, “This cup is the new covenant in My blood, which is shed for you.

21 Т а однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

But behold, the hand of My betrayer is with Me on the table.

22 Б о Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

And truly the Son of Man goes as it has been determined, but woe to that man by whom He is betrayed!”

23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

Then they began to question among themselves, which of them it was who would do this thing. The Disciples Argue About Greatness

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Now there was also a dispute among them, as to which of them should be considered the greatest.

25 В ін же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

And He said to them, “The kings of the Gentiles exercise lordship over them, and those who exercise authority over them are called ‘benefactors.’

26 А ле не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

But not so among you; on the contrary, he who is greatest among you, let him be as the younger, and he who governs as he who serves.

27 Б о хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

For who is greater, he who sits at the table, or he who serves? Is it not he who sits at the table? Yet I am among you as the One who serves.

28 В и ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

“But you are those who have continued with Me in My trials.

29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

And I bestow upon you a kingdom, just as My Father bestowed one upon Me,

30 щ об ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

that you may eat and drink at My table in My kingdom, and sit on thrones judging the twelve tribes of Israel.” Jesus Predicts Peter’s Denial

31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

And the Lord said, “Simon, Simon! Indeed, Satan has asked for you, that he may sift you as wheat.

32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

But I have prayed for you, that your faith should not fail; and when you have returned to Me, strengthen your brethren.”

33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

But he said to Him, “Lord, I am ready to go with You, both to prison and to death.”

34 В ін же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

Then He said, “I tell you, Peter, the rooster shall not crow this day before you will deny three times that you know Me.” Supplies for the Road

35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

And He said to them, “When I sent you without money bag, knapsack, and sandals, did you lack anything?” So they said, “Nothing.”

36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Then He said to them, “But now, he who has a money bag, let him take it, and likewise a knapsack; and he who has no sword, let him sell his garment and buy one.

37 Г оворю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

For I say to you that this which is written must still be accomplished in Me: ‘And He was numbered with the transgressors.’ For the things concerning Me have an end.”

38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

So they said, “Lord, look, here are two swords.” And He said to them, “It is enough.” The Prayer in the Garden

39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

Coming out, He went to the Mount of Olives, as He was accustomed, and His disciples also followed Him.

40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

When He came to the place, He said to them, “Pray that you may not enter into temptation.”

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

And He was withdrawn from them about a stone’s throw, and He knelt down and prayed,

42 б лагаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

saying, “Father, if it is Your will, take this cup away from Me; nevertheless not My will, but Yours, be done.”

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

Then an angel appeared to Him from heaven, strengthening Him.

44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

And being in agony, He prayed more earnestly. Then His sweat became like great drops of blood falling down to the ground.

45 І , підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

When He rose up from prayer, and had come to His disciples, He found them sleeping from sorrow.

46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

Then He said to them, “Why do you sleep? Rise and pray, lest you enter into temptation.” Betrayal and Arrest in Gethsemane

47 І , коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

And while He was still speaking, behold, a multitude; and he who was called Judas, one of the twelve, went before them and drew near to Jesus to kiss Him.

48 І сус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

But Jesus said to him, “Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?”

49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

When those around Him saw what was going to happen, they said to Him, “Lord, shall we strike with the sword?”

50 І , один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

And one of them struck the servant of the high priest and cut off his right ear.

51 Т а Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

But Jesus answered and said, “Permit even this.” And He touched his ear and healed him.

52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Then Jesus said to the chief priests, captains of the temple, and the elders who had come to Him, “Have you come out, as against a robber, with swords and clubs?

53 Я к щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

When I was with you daily in the temple, you did not try to seize Me. But this is your hour, and the power of darkness.” Peter Denies Jesus, and Weeps Bitterly

54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

Having arrested Him, they led Him and brought Him into the high priest’s house. But Peter followed at a distance.

55 Я к розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

Now when they had kindled a fire in the midst of the courtyard and sat down together, Peter sat among them.

56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

And a certain servant girl, seeing him as he sat by the fire, looked intently at him and said, “This man was also with Him.”

57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

But he denied Him, saying, “Woman, I do not know Him.”

58 Н езабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

And after a little while another saw him and said, “You also are of them.” But Peter said, “Man, I am not!”

59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

Then after about an hour had passed, another confidently affirmed, saying, “Surely this fellow also was with Him, for he is a Galilean.”

60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

But Peter said, “Man, I do not know what you are saying!” Immediately, while he was still speaking, the rooster crowed.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

And the Lord turned and looked at Peter. Then Peter remembered the word of the Lord, how He had said to him, “Before the rooster crows, you will deny Me three times.”

62 І , вийшовши звідти, він гірко заплакав!

So Peter went out and wept bitterly. Jesus Mocked and Beaten

63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

Now the men who held Jesus mocked Him and beat Him.

64 І , закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

And having blindfolded Him, they struck Him on the face and asked Him, saying, “Prophesy! Who is the one who struck You?”

65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

And many other things they blasphemously spoke against Him. Jesus Faces the Sanhedrin

66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

As soon as it was day, the elders of the people, both chief priests and scribes, came together and led Him into their council, saying,

67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

“If You are the Christ, tell us.” But He said to them, “If I tell you, you will by no means believe.

68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

And if I also ask you, you will by no means answer Me or let Me go.

69 Н езабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

Hereafter the Son of Man will sit on the right hand of the power of God.”

70 Т оді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

Then they all said, “Are You then the Son of God?” So He said to them, “You rightly say that I am.”

71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

And they said, “What further testimony do we need? For we have heard it ourselves from His own mouth.”