1 І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

Now when they drew near Jerusalem, to Bethphage and Bethany, at the Mount of Olives, He sent two of His disciples;

2 і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

and He said to them, “Go into the village opposite you; and as soon as you have entered it you will find a colt tied, on which no one has sat. Loose it and bring it.

3 К оли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.

And if anyone says to you, ‘Why are you doing this?’ say, ‘The Lord has need of it,’ and immediately he will send it here.”

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.

So they went their way, and found the colt tied by the door outside on the street, and they loosed it.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?

But some of those who stood there said to them, “What are you doing, loosing the colt?”

6 В они ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.

And they spoke to them just as Jesus had commanded. So they let them go.

7 І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

Then they brought the colt to Jesus and threw their clothes on it, and He sat on it.

8 Б агато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.

And many spread their clothes on the road, and others cut down leafy branches from the trees and spread them on the road.

9 А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!

Then those who went before and those who followed cried out, saying: “Hosanna! ‘Blessed is He who comes in the name of the L ord!’

10 Б лагословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!

Blessed is the kingdom of our father David That comes in the name of the Lord! Hosanna in the highest!”

11 П отому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.

And Jesus went into Jerusalem and into the temple. So when He had looked around at all things, as the hour was already late, He went out to Bethany with the twelve. The Fig Tree Withered

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.

Now the next day, when they had come out from Bethany, He was hungry.

13 І , побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була.

And seeing from afar a fig tree having leaves, He went to see if perhaps He would find something on it. When He came to it, He found nothing but leaves, for it was not the season for figs.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.

In response Jesus said to it, “Let no one eat fruit from you ever again.” And His disciples heard it. Jesus Cleanses the Temple

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.

So they came to Jerusalem. Then Jesus went into the temple and began to drive out those who bought and sold in the temple, and overturned the tables of the money changers and the seats of those who sold doves.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

And He would not allow anyone to carry wares through the temple.

17 І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!

Then He taught, saying to them, “Is it not written, ‘My house shall be called a house of prayer for all nations’? But you have made it a ‘den of thieves.’ ”

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.

And the scribes and chief priests heard it and sought how they might destroy Him; for they feared Him, because all the people were astonished at His teaching.

19 А як пізно ставало, вони поза місто виходили.

When evening had come, He went out of the city. The Lesson of the Withered Fig Tree

20 А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

Now in the morning, as they passed by, they saw the fig tree dried up from the roots.

21 І , згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!

And Peter, remembering, said to Him, “Rabbi, look! The fig tree which You cursed has withered away.”

22 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!

So Jesus answered and said to them, “Have faith in God.

23 П оправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!

For assuredly, I say to you, whoever says to this mountain, ‘Be removed and be cast into the sea,’ and does not doubt in his heart, but believes that those things he says will be done, he will have whatever he says.

24 Ч ерез це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.

Therefore I say to you, whatever things you ask when you pray, believe that you receive them, and you will have them. Forgiveness and Prayer

25 І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.

“And whenever you stand praying, if you have anything against anyone, forgive him, that your Father in heaven may also forgive you your trespasses.

26 К оли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.

But if you do not forgive, neither will your Father in heaven forgive your trespasses.” Jesus’ Authority Questioned

27 І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,

Then they came again to Jerusalem. And as He was walking in the temple, the chief priests, the scribes, and the elders came to Him.

28 і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?

And they said to Him, “By what authority are You doing these things? And who gave You this authority to do these things?”

29 А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.

But Jesus answered and said to them, “I also will ask you one question; then answer Me, and I will tell you by what authority I do these things:

30 І ванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!

The baptism of John—was it from heaven or from men? Answer Me.”

31 В они ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

And they reasoned among themselves, saying, “If we say, ‘From heaven,’ He will say, ‘Why then did you not believe him?’

32 А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

But if we say, ‘From men’”—they feared the people, for all counted John to have been a prophet indeed.

33 І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.

So they answered and said to Jesus, “We do not know.” And Jesus answered and said to them, “Neither will I tell you by what authority I do these things.”