1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

And Abraham journeyed from there to the South, and dwelt between Kadesh and Shur, and stayed in Gerar.

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру.

Now Abraham said of Sarah his wife, “She is my sister.” And Abimelech king of Gerar sent and took Sarah.

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка.

But God came to Abimelech in a dream by night, and said to him, “Indeed you are a dead man because of the woman whom you have taken, for she is a man’s wife.”

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

But Abimelech had not come near her; and he said, “Lord, will You slay a righteous nation also?

5 Ч и ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх.

Did he not say to me, ‘She is my sister’? And she, even she herself said, ‘He is my brother.’ In the integrity of my heart and innocence of my hands I have done this.”

6 І промовив до нього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

And God said to him in a dream, “Yes, I know that you did this in the integrity of your heart. For I also withheld you from sinning against Me; therefore I did not let you touch her.

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє.

Now therefore, restore the man’s wife; for he is a prophet, and he will pray for you and you shall live. But if you do not restore her, know that you shall surely die, you and all who are yours.”

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

So Abimelech rose early in the morning, called all his servants, and told all these things in their hearing; and the men were very much afraid.

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!

And Abimelech called Abraham and said to him, “What have you done to us? How have I offended you, that you have brought on me and on my kingdom a great sin? You have done deeds to me that ought not to be done.”

10 І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ?

Then Abimelech said to Abraham, “What did you have in view, that you have done this thing?”

11 І сказав Авраам: Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

And Abraham said, “Because I thought, surely the fear of God is not in this place; and they will kill me on account of my wife.

12 І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені.

But indeed she is truly my sister. She is the daughter of my father, but not the daughter of my mother; and she became my wife.

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат.

And it came to pass, when God caused me to wander from my father’s house, that I said to her, ‘This is your kindness that you should do for me: in every place, wherever we go, say of me, “He is my brother.”’”

14 І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

Then Abimelech took sheep, oxen, and male and female servants, and gave them to Abraham; and he restored Sarah his wife to him.

15 І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби.

And Abimelech said, “See, my land is before you; dwell where it pleases you.”

16 А Саррі сказав: Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана.

Then to Sarah he said, “Behold, I have given your brother a thousand pieces of silver; indeed this vindicates you before all who are with you and before everybody.” Thus she was rebuked.

17 І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати.

So Abraham prayed to God; and God healed Abimelech, his wife, and his female servants. Then they bore children;

18 Б о справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

for the Lord had closed up all the wombs of the house of Abimelech because of Sarah, Abraham’s wife.