1 І було Господнє слово до Йони вдруге таке:

Now the word of the Lord came to Jonah the second time, saying,

2 У стань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!

“Arise, go to Nineveh, that great city, and preach to it the message that I tell you.”

3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи.

So Jonah arose and went to Nineveh, according to the word of the Lord. Now Nineveh was an exceedingly great city, a three-day journey in extent.

4 І зачав Йона ходити по місті, на один день ходи, і проповідував і казав: Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована!

And Jonah began to enter the city on the first day’s walk. Then he cried out and said, “Yet forty days, and Nineveh shall be overthrown!” The People of Nineveh Believe

5 І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого.

So the people of Nineveh believed God, proclaimed a fast, and put on sackcloth, from the greatest to the least of them.

6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща свого з себе, і покрився веретою, та й сів на попелі.

Then word came to the king of Nineveh; and he arose from his throne and laid aside his robe, covered himself with sackcloth and sat in ashes.

7 І він звелів кликнути й сказати в Ніневії з наказу царя та його вельмож, говорячи: Нехай не покуштують нічого ані людина, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води!

And he caused it to be proclaimed and published throughout Nineveh by the decree of the king and his nobles, saying, Let neither man nor beast, herd nor flock, taste anything; do not let them eat, or drink water.

8 І нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках.

But let man and beast be covered with sackcloth, and cry mightily to God; yes, let every one turn from his evil way and from the violence that is in his hands.

9 Х то знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо!

Who can tell if God will turn and relent, and turn away from His fierce anger, so that we may not perish?

10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.

Then God saw their works, that they turned from their evil way; and God relented from the disaster that He had said He would bring upon them, and He did not do it.