1 І сталося, як зміцніло Рехав'амове царство й став він сильний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Закона.

Now it came to pass, when Rehoboam had established the kingdom and had strengthened himself, that he forsook the law of the Lord, and all Israel along with him.

2 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, бо вони спроневірилися Господеві,

And it happened in the fifth year of King Rehoboam that Shishak king of Egypt came up against Jerusalem, because they had transgressed against the Lord,

3 з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами верхівців: і не було числа для народу, що прийшов із ним з Єгипту, ливіянам, суккійянам та кушанам.

with twelve hundred chariots, sixty thousand horsemen, and people without number who came with him out of Egypt—the Lubim and the Sukkiim and the Ethiopians.

4 І здобув він твердинні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусалиму.

And he took the fortified cities of Judah and came to Jerusalem.

5 А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: Так сказав Господь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку!

Then Shemaiah the prophet came to Rehoboam and the leaders of Judah, who were gathered together in Jerusalem because of Shishak, and said to them, “Thus says the Lord: ‘You have forsaken Me, and therefore I also have left you in the hand of Shishak.’”

6 І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: Справедливий Господь!

So the leaders of Israel and the king humbled themselves; and they said, “The Lord is righteous.”

7 А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: Упокорилися вони, не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака.

Now when the Lord saw that they humbled themselves, the word of the Lord came to Shemaiah, saying, “They have humbled themselves; therefore I will not destroy them, but I will grant them some deliverance. My wrath shall not be poured out on Jerusalem by the hand of Shishak.

8 Б о вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним.

Nevertheless they will be his servants, that they may distinguish My service from the service of the kingdoms of the nations.”

9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все позабирав. І забрав він золоті щити, що Соломон поробив був.

So Shishak king of Egypt came up against Jerusalem, and took away the treasures of the house of the Lord and the treasures of the king’s house; he took everything. He also carried away the gold shields which Solomon had made.

10 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити, і склав їх на руки зверхника сторожів, що стерегли вхід до царського дому.

Then King Rehoboam made bronze shields in their place, and committed them to the hands of the captains of the guard, who guarded the doorway of the king’s house.

11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, приходили бігуни, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.

And whenever the king entered the house of the Lord, the guard would go and bring them out; then they would take them back into the guardroom.

12 А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигублення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.

When he humbled himself, the wrath of the Lord turned from him, so as not to destroy him completely; and things also went well in Judah. The End of Rehoboam’s Reign

13 І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я його матері аммонітка Наама.

Thus King Rehoboam strengthened himself in Jerusalem and reigned. Now Rehoboam was forty-one years old when he became king; and he reigned seventeen years in Jerusalem, the city which the Lord had chosen out of all the tribes of Israel, to put His name there. His mother’s name was Naamah, an Ammonitess.

14 І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.

And he did evil, because he did not prepare his heart to seek the Lord.

15 А Рехав'амові діла, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: Родословні книги. І точилися війни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні.

The acts of Rehoboam, first and last, are they not written in the book of Shemaiah the prophet, and of Iddo the seer concerning genealogies? And there were wars between Rehoboam and Jeroboam all their days.

16 І спочив Рехав'ам зо своїми батьками, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авійя.

So Rehoboam rested with his fathers, and was buried in the City of David. Then Abijah his son reigned in his place.