1 С талося того часу, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

It came to pass at that time that Judah departed from his brothers, and visited a certain Adullamite whose name was Hirah.

2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

And Judah saw there a daughter of a certain Canaanite whose name was Shua, and he married her and went in to her.

3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

So she conceived and bore a son, and he called his name Er.

4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Онан.

She conceived again and bore a son, and she called his name Onan.

5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

And she conceived yet again and bore a son, and called his name Shelah. He was at Chezib when she bore him.

6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

Then Judah took a wife for Er his firstborn, and her name was Tamar.

7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.

But Er, Judah’s firstborn, was wicked in the sight of the Lord, and the Lord killed him.

8 І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.

And Judah said to Onan, “Go in to your brother’s wife and marry her, and raise up an heir to your brother.”

9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

But Onan knew that the heir would not be his; and it came to pass, when he went in to his brother’s wife, that he emitted on the ground, lest he should give an heir to his brother.

10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

And the thing which he did displeased the Lord; therefore He killed him also.

11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

Then Judah said to Tamar his daughter-in-law, “Remain a widow in your father’s house till my son Shelah is grown.” For he said, “Lest he also die like his brothers.” And Tamar went and dwelt in her father’s house.

12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

Now in the process of time the daughter of Shua, Judah’s wife, died; and Judah was comforted, and went up to his sheepshearers at Timnah, he and his friend Hirah the Adullamite.

13 А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою.

And it was told Tamar, saying, “Look, your father-in-law is going up to Timnah to shear his sheep.”

14 І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

So she took off her widow’s garments, covered herself with a veil and wrapped herself, and sat in an open place which was on the way to Timnah; for she saw that Shelah was grown, and she was not given to him as a wife.

15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.

When Judah saw her, he thought she was a harlot, because she had covered her face.

16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?

Then he turned to her by the way, and said, “Please let me come in to you”; for he did not know that she was his daughter-in-law. So she said, “What will you give me, that you may come in to me?”

17 А він відказав: Я пошлю козлятко з отари. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.

And he said, “I will send a young goat from the flock.” So she said, “Will you give me a pledge till you send it? ”

18 А він відказав: Яка та застава, що дам я тобі? Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

Then he said, “What pledge shall I give you?” So she said, “Your signet and cord, and your staff that is in your hand.” Then he gave them to her, and went in to her, and she conceived by him.

19 І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

So she arose and went away, and laid aside her veil and put on the garments of her widowhood.

20 А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

And Judah sent the young goat by the hand of his friend the Adullamite, to receive his pledge from the woman’s hand, but he did not find her.

21 І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі? Вони відказали: Не була тут блудниця.

Then he asked the men of that place, saying, “Where is the harlot who was openly by the roadside?” And they said, “There was no harlot in this place. ”

22 І вернувся він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця.

So he returned to Judah and said, “I cannot find her. Also, the men of the place said there was no harlot in this place. ”

23 І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.

Then Judah said, “Let her take them for herself, lest we be shamed; for I sent this young goat and you have not found her.”

24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд. А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.

And it came to pass, about three months after, that Judah was told, saying, “Tamar your daughter-in-law has played the harlot; furthermore she is with child by harlotry.” So Judah said, “Bring her out and let her be burned!”

25 К оли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому. І сказала: Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?

When she was brought out, she sent to her father-in-law, saying, “By the man to whom these belong, I am with child.” And she said, “Please determine whose these are —the signet and cord, and staff.”

26 І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму. І вже більше не знав він її.

So Judah acknowledged them and said, “She has been more righteous than I, because I did not give her to Shelah my son.” And he never knew her again.

27 І сталося в часі, як родила вона, а ось близнята в утробі її.

Now it came to pass, at the time for giving birth, that behold, twins were in her womb.

28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: Цей вийшов найперше.

And so it was, when she was giving birth, that the one put out his hand; and the midwife took a scarlet thread and bound it on his hand, saying, “This one came out first.”

29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: Нащо ти роздер для себе перепону? І назвала ім'я йому Перец.

Then it happened, as he drew back his hand, that his brother came out unexpectedly; and she said, “How did you break through? This breach be upon you!” Therefore his name was called Perez.

30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зерах.

Afterward his brother came out who had the scarlet thread on his hand. And his name was called Zerah.