1 І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

So these three men ceased answering Job, because he was righteous in his own eyes.

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Then the wrath of Elihu, the son of Barachel the Buzite, of the family of Ram, was aroused against Job; his wrath was aroused because he justified himself rather than God.

3 Т акож на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Also against his three friends his wrath was aroused, because they had found no answer, and yet had condemned Job.

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Now because they were years older than he, Elihu had waited to speak to Job.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

When Elihu saw that there was no answer in the mouth of these three men, his wrath was aroused.

6 І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

So Elihu, the son of Barachel the Buzite, answered and said: “I am young in years, and you are very old; Therefore I was afraid, And dared not declare my opinion to you.

7 Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

I said, ‘Age should speak, And multitude of years should teach wisdom.’

8 С правді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

But there is a spirit in man, And the breath of the Almighty gives him understanding.

9 М ноголітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Great men are not always wise, Nor do the aged always understand justice.

10 Т ому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

“Therefore I say, ‘Listen to me, I also will declare my opinion.’

11 Т ож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

Indeed I waited for your words, I listened to your reasonings, while you searched out what to say.

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

I paid close attention to you; And surely not one of you convinced Job, Or answered his words—

13 Щ об ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

Lest you say, ‘We have found wisdom’; God will vanquish him, not man.

14 Н е на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Now he has not directed his words against me; So I will not answer him with your words.

15 П олякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

“They are dismayed and answer no more; Words escape them.

16 Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

And I have waited, because they did not speak, Because they stood still and answered no more.

17 В ідповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

I also will answer my part, I too will declare my opinion.

18 Б о я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

For I am full of words; The spirit within me compels me.

19 О сь утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

Indeed my belly is like wine that has no vent; It is ready to burst like new wineskins.

20 Н ехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

I will speak, that I may find relief; I must open my lips and answer.

21 Н а особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

Let me not, I pray, show partiality to anyone; Nor let me flatter any man.

22 б о не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!

For I do not know how to flatter, Else my Maker would soon take me away.