1 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому домі, а ковчег Господнього заповіту під занавісами!...

Now it came to pass, when David was dwelling in his house, that David said to Nathan the prophet, “See now, I dwell in a house of cedar, but the ark of the covenant of the Lord is under tent curtains.”

2 І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!

Then Nathan said to David, “Do all that is in your heart, for God is with you.”

3 І сталося тієї ночі, і було Боже слово до Натана, говорячи:

But it happened that night that the word of God came to Nathan, saying,

4 І ди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебування.

“Go and tell My servant David, ‘Thus says the Lord: “You shall not build Me a house to dwell in.

5 Б о Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра до шатра, і від намету до намету.

For I have not dwelt in a house since the time that I brought up Israel, even to this day, but have gone from tent to tent, and from one tabernacle to another.

6 С крізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав Я пасти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма?

Wherever I have moved about with all Israel, have I ever spoken a word to any of the judges of Israel, whom I commanded to shepherd My people, saying, ‘Why have you not built Me a house of cedar–’”’

7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.

Now therefore, thus shall you say to My servant David, ‘Thus says the Lord of hosts: “I took you from the sheepfold, from following the sheep, to be ruler over My people Israel.

8 І був Я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.

And I have been with you wherever you have gone, and have cut off all your enemies from before you, and have made you a name like the name of the great men who are on the earth.

9 І дав Я місце Моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.

Moreover I will appoint a place for My people Israel, and will plant them, that they may dwell in a place of their own and move no more; nor shall the sons of wickedness oppress them anymore, as previously,

10 А від днів, коли Я настановив суддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.

since the time that I commanded judges to be over My people Israel. Also I will subdue all your enemies. Furthermore I tell you that the Lord will build you a house.

11 І станеться, коли виповняться твої дні, щоб піти до батьків своїх, то Я поставлю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.

And it shall be, when your days are fulfilled, when you must go to be with your fathers, that I will set up your seed after you, who will be of your sons; and I will establish his kingdom.

12 В ін збудує Мені храм, а Я поставлю його трона міцно аж навіки.

He shall build Me a house, and I will establish his throne forever.

13 Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.

I will be his Father, and he shall be My son; and I will not take My mercy away from him, as I took it from him who was before you.

14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки.

And I will establish him in My house and in My kingdom forever; and his throne shall be established forever.”’”

15 З а всіма цими словами, за всім цим видінням, так говорив Натан до Давида.

According to all these words and according to all this vision, so Nathan spoke to David.

16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?

Then King David went in and sat before the Lord; and he said: “Who am I, O Lord God? And what is my house, that You have brought me this far?

17 Т а й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже!

And yet this was a small thing in Your sight, O God; and You have also spoken of Your servant’s house for a great while to come, and have regarded me according to the rank of a man of high degree, O Lord God.

18 Щ о Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!

What more can David say to You for the honor of Your servant? For You know Your servant.

19 Г осподи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі.

O Lord, for Your servant’s sake, and according to Your own heart, You have done all this greatness, in making known all these great things.

20 Г осподи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима.

O Lord, there is none like You, nor is there any God besides You, according to all that we have heard with our ears.

21 І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту?

And who is like Your people Israel, the one nation on the earth whom God went to redeem for Himself as a people—to make for Yourself a name by great and awesome deeds, by driving out nations from before Your people whom You redeemed from Egypt?

22 І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога!

For You have made Your people Israel Your very own people forever; and You, Lord, have become their God.

23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!

“And now, O Lord, the word which You have spoken concerning Your servant and concerning his house, let it be established forever, and do as You have said.

24 А Твоє Ім'я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм.

So let it be established, that Your name may be magnified forever, saying, ‘The Lord of hosts, the God of Israel, is Israel’s God.’ And let the house of Your servant David be established before You.

25 Б о Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.

For You, O my God, have revealed to Your servant that You will build him a house. Therefore Your servant has found it in his heart to pray before You.

26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.

And now, Lord, You are God, and have promised this goodness to Your servant.

27 А тепер був Ти ласкавий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, і він поблагословлений навіки!

Now You have been pleased to bless the house of Your servant, that it may continue before You forever; for You have blessed it, O Lord, and it shall be blessed forever.”