1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: Я вивів вас із Єгипту до того Краю, що присягнув був вашим батькам. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

Then the Angel of the Lord came up from Gilgal to Bochim, and said: “I led you up from Egypt and brought you to the land of which I swore to your fathers; and I said, ‘I will never break My covenant with you.

2 А ви не складете заповіту з мешканцями цього Краю, їхні жертівники порозбиваєте, та не слухали ви Мого голосу. Що це ви зробили?

And you shall make no covenant with the inhabitants of this land; you shall tear down their altars.’ But you have not obeyed My voice. Why have you done this?

3 І Я теж сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам терням у боки, а їхні боги стануть вам пасткою.

Therefore I also said, ‘I will not drive them out before you; but they shall be thorns in your side, and their gods shall be a snare to you.’”

4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

So it was, when the Angel of the Lord spoke these words to all the children of Israel, that the people lifted up their voices and wept.

5 І назвали ім'я того місця: Бохім, і приносили там жертви Господеві.

Then they called the name of that place Bochim; and they sacrificed there to the Lord.

6 А Ісус відпустив народ, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спадку, щоб посісти той Край.

And when Joshua had dismissed the people, the children of Israel went each to his own inheritance to possess the land. Death of Joshua

7 І служив народ Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізраїлеві.

So the people served the Lord all the days of Joshua, and all the days of the elders who outlived Joshua, who had seen all the great works of the Lord which He had done for Israel.

8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

Now Joshua the son of Nun, the servant of the Lord, died when he was one hundred and ten years old.

9 І поховали його в межах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.

And they buried him within the border of his inheritance at Timnath Heres, in the mountains of Ephraim, on the north side of Mount Gaash.

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

When all that generation had been gathered to their fathers, another generation arose after them who did not know the Lord nor the work which He had done for Israel. Israel’s Unfaithfulness

11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам.

Then the children of Israel did evil in the sight of the Lord, and served the Baals;

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа.

and they forsook the Lord God of their fathers, who had brought them out of the land of Egypt; and they followed other gods from among the gods of the people who were all around them, and they bowed down to them; and they provoked the Lord to anger.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваалові та Астартам.

They forsook the Lord and served Baal and the Ashtoreths.

14 І запалав Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, і вони їх грабували. І Він передав їх у руку навколишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

And the anger of the Lord was hot against Israel. So He delivered them into the hands of plunderers who despoiled them; and He sold them into the hands of their enemies all around, so that they could no longer stand before their enemies.

15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

Wherever they went out, the hand of the Lord was against them for calamity, as the Lord had said, and as the Lord had sworn to them. And they were greatly distressed.

16 І поставив Господь суддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

Nevertheless, the Lord raised up judges who delivered them out of the hand of those who plundered them.

17 Т а вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. Вони так не робили!

Yet they would not listen to their judges, but they played the harlot with other gods, and bowed down to them. They turned quickly from the way in which their fathers walked, in obeying the commandments of the Lord; they did not do so.

18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді, бо Господь жалував їх через їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх.

And when the Lord raised up judges for them, the Lord was with the judge and delivered them out of the hand of their enemies all the days of the judge; for the Lord was moved to pity by their groaning because of those who oppressed them and harassed them.

19 І бувало, як умирав той суддя, вони знову псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чинів своїх та своєї неслухняної дороги.

And it came to pass, when the judge was dead, that they reverted and behaved more corruptly than their fathers, by following other gods, to serve them and bow down to them. They did not cease from their own doings nor from their stubborn way.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

Then the anger of the Lord was hot against Israel; and He said, “Because this nation has transgressed My covenant which I commanded their fathers, and has not heeded My voice,

21 т ож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умираючи,

I also will no longer drive out before them any of the nations which Joshua left when he died,

22 щ об випробувати ними Ізраїля, чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

so that through them I may test Israel, whether they will keep the ways of the Lord, to walk in them as their fathers kept them, or not.”

23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.

Therefore the Lord left those nations, without driving them out immediately; nor did He deliver them into the hand of Joshua.