1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприходили люди з Ізраїлевих старших, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

It came to pass in the seventh year, in the fifth month, on the tenth day of the month, that certain of the elders of Israel came to inquire of the Lord, and sat before me.

2 І було мені слово Господнє таке:

Then the word of the Lord came to me, saying,

3 С ину людський, говори з Ізраїлевими старшими та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, не відповім вам, говорить Господь Бог!

“Son of man, speak to the elders of Israel, and say to them, ‘Thus says the Lord God: “Have you come to inquire of Me? As I live,” says the Lord God, “I will not be inquired of by you.”’

4 Ч и ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський? Завідом їх про гидоти їхніх батьків,

Will you judge them, son of man, will you judge them? Then make known to them the abominations of their fathers.

5 т а й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підніс Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському краї, і підніс Свою руку до них, говорячи: Я Господь, Бог ваш,

“Say to them, ‘Thus says the Lord God: “On the day when I chose Israel and raised My hand in an oath to the descendants of the house of Jacob, and made Myself known to them in the land of Egypt, I raised My hand in an oath to them, saying, ‘I am the Lord your God.’

6 т ого дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.

On that day I raised My hand in an oath to them, to bring them out of the land of Egypt into a land that I had searched out for them, ‘flowing with milk and honey,’ the glory of all lands.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту. Я Господь, Бог ваш!

Then I said to them, ‘Each of you, throw away the abominations which are before his eyes, and do not defile yourselves with the idols of Egypt. I am the Lord your God.’

8 Т а були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.

But they rebelled against Me and would not obey Me. They did not all cast away the abominations which were before their eyes, nor did they forsake the idols of Egypt. Then I said, ‘I will pour out My fury on them and fulfill My anger against them in the midst of the land of Egypt.’

9 І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.

But I acted for My name’s sake, that it should not be profaned before the Gentiles among whom they were, in whose sight I had made Myself known to them, to bring them out of the land of Egypt.

10 І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.

“Therefore I made them go out of the land of Egypt and brought them into the wilderness.

11 І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.

And I gave them My statutes and showed them My judgments, ‘which, if a man does, he shall live by them.’

12 І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.

Moreover I also gave them My Sabbaths, to be a sign between them and Me, that they might know that I am the Lord who sanctifies them.

13 Т а став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.

Yet the house of Israel rebelled against Me in the wilderness; they did not walk in My statutes; they despised My judgments, ‘which, if a man does, he shall live by them’; and they greatly defiled My Sabbaths. Then I said I would pour out My fury on them in the wilderness, to consume them.

14 Т а зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

But I acted for My name’s sake, that it should not be profaned before the Gentiles, in whose sight I had brought them out.

15 А ле й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, що не впроваджу їх до Краю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окраса він для всіх країв,

So I also raised My hand in an oath to them in the wilderness, that I would not bring them into the land which I had given them, ‘flowing with milk and honey,’ the glory of all lands,

16 з а те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце...

because they despised My judgments and did not walk in My statutes, but profaned My Sabbaths; for their heart went after their idols.

17 І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині.

Nevertheless My eye spared them from destruction. I did not make an end of them in the wilderness.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!

“But I said to their children in the wilderness, ‘Do not walk in the statutes of your fathers, nor observe their judgments, nor defile yourselves with their idols.

19 Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.

I am the Lord your God: Walk in My statutes, keep My judgments, and do them;

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!

hallow My Sabbaths, and they will be a sign between Me and you, that you may know that I am the Lord your God.’

21 Т а стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.

“Notwithstanding, the children rebelled against Me; they did not walk in My statutes, and were not careful to observe My judgments, ‘which, if a man does, he shall live by them’; but they profaned My Sabbaths. Then I said I would pour out My fury on them and fulfill My anger against them in the wilderness.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів.

Nevertheless I withdrew My hand and acted for My name’s sake, that it should not be profaned in the sight of the Gentiles, in whose sight I had brought them out.

23 Т а й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях,

Also I raised My hand in an oath to those in the wilderness, that I would scatter them among the Gentiles and disperse them throughout the countries,

24 з а те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

because they had not executed My judgments, but had despised My statutes, profaned My Sabbaths, and their eyes were fixed on their fathers’ idols.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

“Therefore I also gave them up to statutes that were not good, and judgments by which they could not live;

26 І занечистив Я їх їхніми дарунками, перепровадженням через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб спустошити їх, щоб пізнали вони, що Я Господь!

and I pronounced them unclean because of their ritual gifts, in that they caused all their firstborn to pass through the fire, that I might make them desolate and that they might know that I am the Lord.”’

27 Т ому говори до Ізраїлевого дому, сину людський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневірилися проти Мене:

“Therefore, son of man, speak to the house of Israel, and say to them, ‘Thus says the Lord God: “In this too your fathers have blasphemed Me, by being unfaithful to Me.

28 к оли Я ввів їх до Краю, що про нього, прирікаючи, підносив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий пагірок і всяке густе дерево, то приносили там свої жертви, і давали там свої дари, що гнівили Мене, і складали там свої любі пахощі, і приносили там свої литі жертви.

When I brought them into the land concerning which I had raised My hand in an oath to give them, and they saw all the high hills and all the thick trees, there they offered their sacrifices and provoked Me with their offerings. There they also sent up their sweet aroma and poured out their drink offerings.

29 І сказав Я до них: Що це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама аж до цього дня.

Then I said to them, ‘What is this high place to which you go?’ So its name is called Bamah to this day.”’

30 Т ому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечищуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидотами їхніми?

Therefore say to the house of Israel, ‘Thus says the Lord God: “Are you defiling yourselves in the manner of your fathers, and committing harlotry according to their abominations?

31 А приношенням ваших дарів, перепровадженням ваших синів через огонь ви занечищуєтеся при всіх ваших божках аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, не дам Я вам відповіді!

For when you offer your gifts and make your sons pass through the fire, you defile yourselves with all your idols, even to this day. So shall I be inquired of by you, O house of Israel? As I live,” says the Lord God, “I will not be inquired of by you.

32 А що входить вам на серце, зовсім не станеться те, що ви говорите: Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю.

What you have in your mind shall never be, when you say, ‘We will be like the Gentiles, like the families in other countries, serving wood and stone.’ God Will Restore Israel

33 Я к живий Я, говорить Господь Бог, рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!

“ As I live,” says the Lord God, “surely with a mighty hand, with an outstretched arm, and with fury poured out, I will rule over you.

34 І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.

I will bring you out from the peoples and gather you out of the countries where you are scattered, with a mighty hand, with an outstretched arm, and with fury poured out.

35 І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця,

And I will bring you into the wilderness of the peoples, and there I will plead My case with you face to face.

36 я к судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

Just as I pleaded My case with your fathers in the wilderness of the land of Egypt, so I will plead My case with you,” says the Lord God.

37 І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.

“I will make you pass under the rod, and I will bring you into the bond of the covenant;

38 І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я Господь!

I will purge the rebels from among you, and those who transgress against Me; I will bring them out of the country where they dwell, but they shall not enter the land of Israel. Then you will know that I am the Lord.

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божкам! Але потім ви напевно будете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не зневажите своїми дарунками та своїми божками...

“As for you, O house of Israel,” thus says the Lord God: “Go, serve every one of you his idols—and hereafter—if you will not obey Me; but profane My holy name no more with your gifts and your idols.

40 Б о на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, говорить Господь Бог, там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!

For on My holy mountain, on the mountain height of Israel,” says the Lord God, “there all the house of Israel, all of them in the land, shall serve Me; there I will accept them, and there I will require your offerings and the firstfruits of your sacrifices, together with all your holy things.

41 Л юбими пахощами вподобаю Собі вас, коли вас виведу з народів, і зберу вас із тих країв, де ви розпорошені, і буду Я святитися між вами на очах усіх поган.

I will accept you as a sweet aroma when I bring you out from the peoples and gather you out of the countries where you have been scattered; and I will be hallowed in you before the Gentiles.

42 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли впроваджу вас до Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи, підніс Я Свою руку дати його вашим батькам.

Then you shall know that I am the Lord, when I bring you into the land of Israel, into the country for which I raised My hand in an oath to give to your fathers.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили...

And there you shall remember your ways and all your doings with which you were defiled; and you shall loathe yourselves in your own sight because of all the evils that you have committed.

44 І пізнаєте, що я Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог.

Then you shall know that I am the Lord, when I have dealt with you for My name’s sake, not according to your wicked ways nor according to your corrupt doings, O house of Israel,” says the Lord God.’” Fire in the Forest

45 ( 21-1) І було мені слово Господнє таке:

Furthermore the word of the Lord came to me, saying,

46 ( 21-2) Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.

“Son of man, set your face toward the south; preach against the south and prophesy against the forest land, the South,

47 ( 21-3) І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.

and say to the forest of the South, ‘Hear the word of the Lord! Thus says the Lord God: “Behold, I will kindle a fire in you, and it shall devour every green tree and every dry tree in you; the blazing flame shall not be quenched, and all faces from the south to the north shall be scorched by it.

48 ( 21-4) І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!

All flesh shall see that I, the Lord, have kindled it; it shall not be quenched.”’”

49 ( 21-5) І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?

Then I said, “Ah, Lord God! They say of me, ‘Does he not speak parables?’”