1 Г оре місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього!

Woe to the bloody city! It is all full of lies and robbery. Its victim never departs.

2 Ч ути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява,

The noise of a whip And the noise of rattling wheels, Of galloping horses, Of clattering chariots!

3 і гін верхівця, і полум'я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає кінця, і спотикатимуться об їхній труп,

Horsemen charge with bright sword and glittering spear. There is a multitude of slain, A great number of bodies, Countless corpses— They stumble over the corpses—

4 ц е за многоту блудодійства розпусниці, привабно ласкавої, вправної в чарах, що народи за блуд свій вона продавала, а роди за чари свої.

Because of the multitude of harlotries of the seductive harlot, The mistress of sorceries, Who sells nations through her harlotries, And families through her sorceries.

5 О сь Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу Я твій сором народам, а царствам твій стид!

“Behold, I am against you,” says the Lord of hosts; “I will lift your skirts over your face, I will show the nations your nakedness, And the kingdoms your shame.

6 І кину на тебе огиди, і погордженою вчиню Я тебе, і зроблю Я тебе, мов позорище!

I will cast abominable filth upon you, Make you vile, And make you a spectacle.

7 І станеться, кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й прокаже: Пограбована Ніневія! Хто висловить їй співчуття? Звідки буду шукати тобі потішителів?

It shall come to pass that all who look upon you Will flee from you, and say, ‘Nineveh is laid waste! Who will bemoan her?’ Where shall I seek comforters for you?”

8 Ч и краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, вода коло нього, що вал його море, від моря його мур?

Are you better than No Amon That was situated by the River, That had the waters around her, Whose rampart was the sea, Whose wall was the sea?

9 Е тіопія сила його, і Єгипет, і не має кінця. Пут та лівійці були тобі в поміч,

Ethiopia and Egypt were her strength, And it was boundless; Put and Lubim were your helpers.

10 т а й він на вигнання пішов, у полон... А діти його порозбивані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали жереб про славних його, й всі вельможі його у кайдани закуті.

Yet she was carried away, She went into captivity; Her young children also were dashed to pieces At the head of every street; They cast lots for her honorable men, And all her great men were bound in chains.

11 У п'єшся і ти, будеш схована, твердині від ворога будеш шукати і ти!

You also will be drunk; You will be hidden; You also will seek refuge from the enemy.

12 В сі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.

All your strongholds are fig trees with ripened figs: If they are shaken, They fall into the mouth of the eater.

13 О сь народ твій немов ті жінки серед тебе: вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, огонь пожере твої засуви.

Surely, your people in your midst are women! The gates of your land are wide open for your enemies; Fire shall devour the bars of your gates.

14 В оди на облогу собі набери, твердині свої позміцняй, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.

Draw your water for the siege! Fortify your strongholds! Go into the clay and tread the mortar! Make strong the brick kiln!

15 Т ам огонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,

There the fire will devour you, The sword will cut you off; It will eat you up like a locust. Make yourself many—like the locust! Make yourself many— like the swarming locusts!

16 п онамножуй купців своїх більше від зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!

You have multiplied your merchants more than the stars of heaven. The locust plunders and flies away.

17 В ельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах в день холоду, але сонце засвітить і вони помандрують, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.

Your commanders are like swarming locusts, And your generals like great grasshoppers, Which camp in the hedges on a cold day; When the sun rises they flee away, And the place where they are is not known.

18 Т вої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошивсь по горах, і немає кому позбирати його.

Your shepherds slumber, O king of Assyria; Your nobles rest in the dust. Your people are scattered on the mountains, And no one gathers them.

19 Н ема ліку для лиха твого, рана твоя невигойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло не ходило постійно?

Your injury has no healing, Your wound is severe. All who hear news of you Will clap their hands over you, For upon whom has not your wickedness passed continually?