1 А Йов відповів та й сказав:

Then Job answered and said:

2 У важно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

“Listen carefully to my speech, And let this be your consolation.

3 П еретерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Bear with me that I may speak, And after I have spoken, keep mocking.

4 Х іба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

“As for me, is my complaint against man? And if it were, why should I not be impatient?

5 О берніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Look at me and be astonished; Put your hand over your mouth.

6 І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Even when I remember I am terrified, And trembling takes hold of my flesh.

7 Ч ого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Why do the wicked live and become old, Yes, become mighty in power?

8 Н асіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Their descendants are established with them in their sight, And their offspring before their eyes.

9 Д оми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Their houses are safe from fear, Neither is the rod of God upon them.

10 С пинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Their bull breeds without failure; Their cow calves without miscarriage.

11 В они випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

They send forth their little ones like a flock, And their children dance.

12 В они голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

They sing to the tambourine and harp, And rejoice to the sound of the flute.

13 П ровадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

They spend their days in wealth, And in a moment go down to the grave.

14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

Yet they say to God, ‘Depart from us, For we do not desire the knowledge of Your ways.

15 Щ о таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

Who is the Almighty, that we should serve Him? And what profit do we have if we pray to Him?’

16 Т а не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

Indeed their prosperity is not in their hand; The counsel of the wicked is far from me.

17 Я к часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

“How often is the lamp of the wicked put out? How often does their destruction come upon them, The sorrows God distributes in His anger?

18 В они будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

They are like straw before the wind, And like chaff that a storm carries away.

19 Б ог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

They say, ‘God lays up one’s iniquity for his children’; Let Him recompense him, that he may know it.

20 Н ехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Let his eyes see his destruction, And let him drink of the wrath of the Almighty.

21 Я ке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

For what does he care about his household after him, When the number of his months is cut in half?

22 Ч и буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

“Can anyone teach God knowledge, Since He judges those on high?

23 О цей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

One dies in his full strength, Being wholly at ease and secure;

24 д іжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

His pails are full of milk, And the marrow of his bones is moist.

25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

Another man dies in the bitterness of his soul, Never having eaten with pleasure.

26 т а порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

They lie down alike in the dust, And worms cover them.

27 Т ож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

“Look, I know your thoughts, And the schemes with which you would wrong me.

28 Б ож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

For you say, ‘Where is the house of the prince? And where is the tent, The dwelling place of the wicked?’

29 Т ож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

Have you not asked those who travel the road? And do you not know their signs?

30 щ о буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

For the wicked are reserved for the day of doom; They shall be brought out on the day of wrath.

31 Х то йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

Who condemns his way to his face? And who repays him for what he has done?

32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Yet he shall be brought to the grave, And a vigil kept over the tomb.

33 С киби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

The clods of the valley shall be sweet to him; Everyone shall follow him, As countless have gone before him.

34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...

How then can you comfort me with empty words, Since falsehood remains in your answers?”