1 А Йов відповів та й сказав:

Then Job answered,

2 У важно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

“Listen carefully to my speech, And let this be your way of consolation.

3 П еретерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

“Bear with me that I may speak; Then after I have spoken, you may mock.

4 Х іба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

“As for me, is my complaint to man? And why should I not be impatient?

5 О берніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

“Look at me, and be astonished, And put your hand over your mouth.

6 І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

“Even when I remember, I am disturbed, And horror takes hold of my flesh.

7 Ч ого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

“Why do the wicked still live, Continue on, also become very powerful?

8 Н асіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

“Their descendants are established with them in their sight, And their offspring before their eyes,

9 Д оми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Their houses are safe from fear, And the rod of God is not on them.

10 С пинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

“His ox mates without fail; His cow calves and does not abort.

11 В они випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

“They send forth their little ones like the flock, And their children skip about.

12 В они голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

“They sing to the timbrel and harp And rejoice at the sound of the flute.

13 П ровадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

“They spend their days in prosperity, And suddenly they go down to Sheol.

14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

“They say to God, ‘ Depart from us! We do not even desire the knowledge of Your ways.

15 Щ о таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

‘ Who is the Almighty, that we should serve Him, And what would we gain if we entreat Him?’

16 Т а не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

“Behold, their prosperity is not in their hand; The counsel of the wicked is far from me.

17 Я к часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

“How often is the lamp of the wicked put out, Or does their calamity fall on them? Does God apportion destruction in His anger?

18 В они будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

“Are they as straw before the wind, And like chaff which the storm carries away?

19 Б ог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

“ You say, ‘ God stores away a man’s iniquity for his sons.’ Let God repay him so that he may know it.

20 Н ехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

“Let his own eyes see his decay, And let him drink of the wrath of the Almighty.

21 Я ке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

“For what does he care for his household after him, When the number of his months is cut off?

22 Ч и буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

“Can anyone teach God knowledge, In that He judges those on high?

23 О цей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

“One dies in his full strength, Being wholly at ease and satisfied;

24 д іжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

His sides are filled out with fat, And the marrow of his bones is moist,

25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

While another dies with a bitter soul, Never even tasting anything good.

26 т а порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

“Together they lie down in the dust, And worms cover them.

27 Т ож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

“Behold, I know your thoughts, And the plans by which you would wrong me.

28 Б ож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

“For you say, ‘Where is the house of the nobleman, And where is the tent, the dwelling places of the wicked?’

29 Т ож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

“Have you not asked wayfaring men, And do you not recognize their witness?

30 щ о буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

“For the wicked is reserved for the day of calamity; They will be led forth at the day of fury.

31 Х то йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

“Who will confront him with his actions, And who will repay him for what he has done?

32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

“While he is carried to the grave, Men will keep watch over his tomb.

33 С киби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

“The clods of the valley will gently cover him; Moreover, all men will follow after him, While countless ones go before him.

34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...

“How then will you vainly comfort me, For your answers remain full of falsehood?”