1 Я ків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!

James, a bond-servant of God and of the Lord Jesus Christ, To the twelve tribes who are dispersed abroad: Greetings.

2 М айте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,

Consider it all joy, my brethren, when you encounter various trials,

3 з наючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

knowing that the testing of your faith produces endurance.

4 А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

And let endurance have its perfect result, so that you may be perfect and complete, lacking in nothing.

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

But if any of you lacks wisdom, let him ask of God, who gives to all generously and without reproach, and it will be given to him.

6 А ле нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

But he must ask in faith without any doubting, for the one who doubts is like the surf of the sea, driven and tossed by the wind.

7 Н ехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.

For that man ought not to expect that he will receive anything from the Lord,

8 Д воєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.

being a double-minded man, unstable in all his ways.

9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,

But the brother of humble circumstances is to glory in his high position;

10 а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,

and the rich man is to glory in his humiliation, because like flowering grass he will pass away.

11 б о сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

For the sun rises with a scorching wind and withers the grass; and its flower falls off and the beauty of its appearance is destroyed; so too the rich man in the midst of his pursuits will fade away.

12 Б лаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

Blessed is a man who perseveres under trial; for once he has been approved, he will receive the crown of life which the Lord has promised to those who love Him.

13 В ипробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

Let no one say when he is tempted, “ I am being tempted by God”; for God cannot be tempted by evil, and He Himself does not tempt anyone.

14 А ле кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

But each one is tempted when he is carried away and enticed by his own lust.

15 П ожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

Then when lust has conceived, it gives birth to sin; and when sin is accomplished, it brings forth death.

16 Н е обманюйтесь, брати мої любі!

Do not be deceived, my beloved brethren.

17 У сяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

Every good thing given and every perfect gift is from above, coming down from the Father of lights, with whom there is no variation or shifting shadow.

18 З ахотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

In the exercise of His will He brought us forth by the word of truth, so that we would be a kind of first fruits among His creatures.

19 О тож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

This you know, my beloved brethren. But everyone must be quick to hear, slow to speak and slow to anger;

20 Б о гнів людський не чинить правди Божої.

for the anger of man does not achieve the righteousness of God.

21 Т ому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

Therefore, putting aside all filthiness and all that remains of wickedness, in humility receive the word implanted, which is able to save your souls.

22 Б удьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

But prove yourselves doers of the word, and not merely hearers who delude themselves.

23 Б о хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,

For if anyone is a hearer of the word and not a doer, he is like a man who looks at his natural face in a mirror;

24 б о розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.

for once he has looked at himself and gone away, he has immediately forgotten what kind of person he was.

25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

But one who looks intently at the perfect law, the law of liberty, and abides by it, not having become a forgetful hearer but an effectual doer, this man will be blessed in what he does.

26 К оли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!

If anyone thinks himself to be religious, and yet does not bridle his tongue but deceives his own heart, this man’s religion is worthless.

27 Ч иста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

Pure and undefiled religion in the sight of our God and Father is this: to visit orphans and widows in their distress, and to keep oneself unstained by the world.