1 Н ад річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

By the rivers of Babylon, There we sat down and wept, When we remembered Zion.

2 Н а вербах у ньому повісили ми свої арфи,

Upon the willows in the midst of it We hung our harps.

3 с піву бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

For there our captors demanded of us songs, And our tormentors mirth, saying, “Sing us one of the songs of Zion.”

4 Я к же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

How can we sing the Lord’s song In a foreign land?

5 Я кщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

If I forget you, O Jerusalem, May my right hand forget her skill.

6 Н ехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

May my tongue cling to the roof of my mouth If I do not remember you, If I do not exalt Jerusalem Above my chief joy.

7 П ам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

Remember, O Lord, against the sons of Edom The day of Jerusalem, Who said, “Raze it, raze it To its very foundation.”

8 В авилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

O daughter of Babylon, you devastated one, How blessed will be the one who repays you With the recompense with which you have repaid us.

9 Б лажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...

How blessed will be the one who seizes and dashes your little ones Against the rock.