1 Н ад річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

Pe malurile rîurilor Babilonului, şedeam jos şi plîngeam, cînd ne aduceam aminte de Sion.

2 Н а вербах у ньому повісили ми свої арфи,

În sălciile din ţinutul acela ne atîrnaserăm arfele.

3 с піву бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

Căci acolo, biruitorii noştri ne cereau cîntări, şi asupritorii noştri ne cereau bucurie, zicînd:,, Cîntaţi-ne cîteva din cîntările Sionului!`` -

4 Я к же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

Cum să cîntăm noi cîntările Domnului pe un pămînt străin?

5 Я кщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

Dacă te voi uita, Ierusalime, să-şi uite dreapta mea destoinicia ei!

6 Н ехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

Să mi se lipească limba de cerul gurii, dacă nu-mi voi aduce aminte de tine, dacă nu voi face din Ierusalim culmea bucuriei mele!

7 П ам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

Adu-Ţi aminte, Doamne, de copiii Edomului, cari, în ziua nenorocirii Ierusalimului, ziceau:,, Radeţi -l, radeţi -l din temelii!``

8 В авилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

Ah! fiica Babilonului, sortită pustiirii, ferice de cine-ţi va întoarce la fel răul pe care ni l-ai făcut!

9 Б лажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...

Ferice de cine va apuca pe pruncii tăi, şi -i va zdrobi de stîncă!