1 О тож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

Argintul are o mină de unde se scoate, şi aurul are un loc de unde este scos ca să fie curăţit.

2 з алізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

Ferul se scoate din pămînt, şi piatra se topeşte ca să dea arama.

3 Л юдина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

Omul pune capăt întunerecului, cercetează, pînă în ţinuturile cele mai adînci, pietrele ascunse în negura şi în umbra morţii.

4 л амає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

Sapă o fîntînă departe de locurile locuite; picioarele nu -i mai sînt de ajutor, stă atîrnat şi se clatină, departe de locuinţele omeneşti.

5 З емля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

Pămîntul, de unde iese pînea, este răscolit în lăuntrul lui ca de foc,

6 м ісце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

pietrele lui cuprind safir, şi în el se găseşte pulbere de aur.

7 С тежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

Pasărea de pradă nu -i cunoaşte cărarea. Ochiul vulturului n'a zărit -o,

8 н е ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

cele mai trufaşe dobitoace n'au călcat pe ea, şi leul n'a trecut niciodată pe ea.

9 Ч оловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

Omul îşi pune mîna pe stînca de cremene, şi răstoarnă munţii din rădăcină.

10 п робиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Sapă şanţuri în stînci, şi ochiul lui priveşte tot ce este de preţ în ele.

11 В ін загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

Opreşte curgerea apelor, şi scoate la lumină ce este ascuns.

12 Т а де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

Dar înţelepciunea unde se găseşte? Unde este locuinţa priceperii?

13 Л юдина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

Omul nu -i cunoaşte preţul, ea nu se găseşte în pămîntul celor vii.

14 Б езодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

Adîncul zice:, Nu este în mine`, şi marea zice:, Nu este la mine.`;

15 Щ ирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

Ea nu se dă în schimbul aurului curat, nu se cumpără cîntărindu-se cu argint;

16 Н е важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

nu se cîntăreşte pe aurul din Ofir, nici pe onixul cel scump, nici pe safir.

17 З олото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Nu se poate asemăna cu aurul, nici cu diamantul, nu se poate schimba cu un vas de aur ales.

18 К оралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Mărgeanul şi cristalul nu sînt nimic pe lîngă ea: înţelepciunea preţuieşte mai mult decît mărgăritarele.

19 Н е рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

Topazul din Etiopia nu este ca ea, şi aurul curat nu se cumpăneşte cu ea.

20 А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

De unde vine atunci înţelepciunea? Unde este locuinţa priceperii?

21 Б о вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

Este ascunsă de ochii tuturor celor vii, este ascunsă de păsările cerului.

22 А ваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Adîncul şi moartea zic:, Noi am auzit vorbindu-se de ea.`

23 Т ільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Dumnezeu îi ştie drumul, El îi cunoaşte locuinţa.

24 Б о Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

Căci El vede pînă la marginile pămîntului, zăreşte totul subt ceruri.

25 К оли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

Cînd a rînduit greutatea vîntului, şi cînd a hotărît măsura apelor,

26 к оли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

cînd a dat legi ploii, şi cînd a însemnat drumul fulgerului şi tunetului,

27 т оді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

atunci a văzut înţelepciunea şi a arătat -o, i -a pus temeliile şi a pus -o la încercare.

28 І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!

Apoi a zis omului:, Iată, frica de Domnul, aceasta este înţelepciunea; depărtarea de rău, este pricepere.`