1 О тож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

Наистина има рудник за сребро и място, където злато се плави.

2 з алізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

Желязото се взима от земята и медта се лее от камъка.

3 Л юдина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

Човекът слага край на тъмнината и издирва до най-далечните места камъните в тъмнината и в мрачната сянка.

4 л амає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

Далеч от човешко жилище, където крака не стъпват, той си отваря рудник; окачени далеч от хората, рудничарите се люлеят.

5 З емля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

Колкото до земята, от нея произлиза хлябът! И под нея се разравя като че ли с огън.

6 м ісце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

Камъните ѝ са място на сапфир и златна пръст има в нея.

7 С тежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

Хищна птица не знае този път и око на сокол не го е видяло.

8 н е ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

Горделивите зверове не са стъпвали по него; лъв не е минавал през него.

9 Ч оловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

Човекът простира ръката си върху канарите, преобръща планините из корен.

10 п робиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Разсича проломи между скалите; и окото му открива всичко, което е скъпоценно,

11 В ін загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

и ограничава капенето на водите; и скритото изважда на бял свят.

12 Т а де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

Но мъдростта - къде ще се намери? И къде е мястото на разума?

13 Л юдина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

Човекът не познава цената ѝ; и тя не се намира в земята на живите.

14 Б езодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

Бездната казва: Не е в мен; и морето казва: Не е у мене.

15 Щ ирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

Не може да се придобие със злато; и сребро не може да се претегли в замяна с нея.

16 Н е важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

Не може се оцени с офирско злато, със скъпоценен оникс и сапфир.

17 З олото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Злато и кристал не могат се сравни с нея, нито може да се размени с вещи от най-чисто злато.

18 К оралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Няма да се спомене корал или кристал за покупката ѝ, защото цената на мъдростта е по-висока от скъпоценните камъни.

19 Н е рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

Топаз етиопски няма да се сравни с нея; няма да се оцени тя с чисто злато.

20 А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

И така, откъде идва мъдростта? И къде е мястото на разума? -

21 Б о вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

Понеже е скрита от очите на всички живи същества и утаена от въздушните птици.

22 А ваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Гибелта и смъртта казват: С ушите си чухме слух за нея.

23 Т ільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Бог разбира пътя ѝ и Той знае мястото ѝ;

24 Б о Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

понеже Той гледа до земните краища и вижда под цялото небе,

25 К оли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

за да претегля тежестта на ветровете и да измерва водите с мярка.

26 к оли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

Когато направи закон за дъжда и път за светкавицата на гърма,

27 т оді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

тогава Той я видя и изяви; утвърди я, да! И я изследва;

28 І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!

и каза на човека: Ето, страх от Господа - това е мъдрост; и отдалечаване от злото - това е разум.