1 Н аистина има рудник за сребро и място, където злато се плави.

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

2 Ж елязото се взима от земята и медта се лее от камъка.

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

3 Ч овекът слага край на тъмнината и издирва до най-далечните места камъните в тъмнината и в мрачната сянка.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

4 Д алеч от човешко жилище, където крака не стъпват, той си отваря рудник; окачени далеч от хората, рудничарите се люлеят.

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

5 К олкото до земята, от нея произлиза хлябът! И под нея се разравя като че ли с огън.

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

6 К амъните ѝ са място на сапфир и златна пръст има в нея.

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

7 Х ищна птица не знае този път и око на сокол не го е видяло.

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

8 Г орделивите зверове не са стъпвали по него; лъв не е минавал през него.

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

9 Ч овекът простира ръката си върху канарите, преобръща планините из корен.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

10 Р азсича проломи между скалите; и окото му открива всичко, което е скъпоценно,

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

11 и ограничава капенето на водите; и скритото изважда на бял свят.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

12 Н о мъдростта - къде ще се намери? И къде е мястото на разума?

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

13 Ч овекът не познава цената ѝ; и тя не се намира в земята на живите.

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

14 Б ездната казва: Не е в мен; и морето казва: Не е у мене.

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

15 Н е може да се придобие със злато; и сребро не може да се претегли в замяна с нея.

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

16 Н е може се оцени с офирско злато, със скъпоценен оникс и сапфир.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

17 З лато и кристал не могат се сравни с нея, нито може да се размени с вещи от най-чисто злато.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

18 Н яма да се спомене корал или кристал за покупката ѝ, защото цената на мъдростта е по-висока от скъпоценните камъни.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

19 Т опаз етиопски няма да се сравни с нея; няма да се оцени тя с чисто злато.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

20 И така, откъде идва мъдростта? И къде е мястото на разума? -

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

21 П онеже е скрита от очите на всички живи същества и утаена от въздушните птици.

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

22 Г ибелта и смъртта казват: С ушите си чухме слух за нея.

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

23 Б ог разбира пътя ѝ и Той знае мястото ѝ;

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

24 п онеже Той гледа до земните краища и вижда под цялото небе,

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

25 з а да претегля тежестта на ветровете и да измерва водите с мярка.

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

26 К огато направи закон за дъжда и път за светкавицата на гърма,

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

27 т огава Той я видя и изяви; утвърди я, да! И я изследва;

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

28 и каза на човека: Ето, страх от Господа - това е мъдрост; и отдалечаване от злото - това е разум.

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!