1 З ащо се разоряват народите и племената намислят суета?

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

2 О пълчват се земните царе и управниците се наговарят заедно против Господа и против Неговия Помазаник, като казват:

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

3 Н ека разкъсаме връзките им и нека отхвърлим от себе си въжетата им.

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

4 Т ози, Който седи на небесата, ще се смее; Господ ще се поругае над тях.

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

5 Т огава ще им продума в гнева Си и в тежкото Си негодувание ще ги смути, като ще каже:

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

6 Н о Аз поставих Царя Си на Сион, святия Мой хълм.

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

7 А з ще изявя постановлението; Господ Ми каза: Ти си Мой Син; Аз днес Те родих.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 П оискай от Мен и Аз ще Ти дам народите за Твое наследство и земните краища за Твое притежание.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

9 Щ е ги съкрушиш с желязна тояга, ще ги строшиш като глинен съд.

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

10 И така, сега се вразумете, о, царе; научете се, земни съдии.

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

11 С лугувайте на Господа със страх и се радвайте с трепет.

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

12 Ц елувайте Избраника, за да не се разгневи и да погинете в пътя; защото скоро ще пламне Неговият гняв. Блажени са всички, които се надяват на Него.

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!