1 Т огава Йов отговори:

А Йов відповів та й сказав:

2 Д окога ще оскърбявате душата ми и ще ме съкрушавате с думи?

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

3 Д есет пъти вече стана как ме укорявате, но пак не ви е срам, че ми замайвате главата.

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

4 Д аже ако наистина съм съгрешил, грешката ми остава с мен.

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

5 А ко непременно искате да се големеете над мен и да хвърляте против мен укора ми,

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

6 з найте сега, че Бог ме повали и ме обиколи с мрежата Си.

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

7 Е то, викам: Неправда! Но няма кой да ме чуе; издавам вик за помощ, но няма съд.

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

8 Т ой е преградил пътя ми и не мога да премина, и е положил тъмнина в пътеките ми.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

9 С ъблякъл ме е от славата ми и е отнел венеца от главата ми.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

10 С ъкрушил ме е отвсякъде и аз отивам; и е изкоренил надеждата ми като дърво.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

11 З аявил е също против мене гнева Си и ме смята за един от враговете Си.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

12 П олковете Му настъпват заедно и заздравяват пътя си против мен, и се разполагат на стан около шатъра ми.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

13 О тдалечил е от мене братята ми; и онези, които ме познаваха, станаха съвсем чужди за мен.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

14 О ставиха ме ближните ми и ме забравиха познайниците ми.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

15 О нези, които живеят в дома ми, и слугините ми ме смятат за чужд; странен станах в очите им.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

16 В икам слугата си и не отговаря, при все че с устата си му се моля.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

17 Д ъхът ми е отвратителен на жена ми и на децата на чреслата ми;

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

18 и самите малки деца ме презират; когато ставам, говорят против мене.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

19 В сичките ми по-близки приятели се гнусят от мен; и онези, които възлюбих, се обърнаха против мене.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

20 К остите ми залепват за кожата и за плътта ми; и се отървах само с кожата на зъбите си.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

21 С милете се над мене, смилете се над мене, вие, приятели мои! Защото ръката Божия се допря до мене.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

22 З ащо ме гоните, като че ли сте Бог, и не се насищате от плътта ми?

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

23 О , да можеха да се напишат думите! Да се начертаеха на книга!

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

24 Д а се издълбаеха на скала завинаги с желязна писалка и олово!

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

25 З ащото зная, че е жив Изкупителят ми и че в последното време ще застане на земята;

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

26 и като изтлее след кожата ми това тяло, пак в плътта си ще видя Бога,

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27 К огото сам аз ще видя и очите ми ще гледат, и то не като чужденец. За тази гледка дробовете ми се топят дълбоко в мен.

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

28 А ко кажете: Как ще го гоним, тъй като причината на това страдание се намира в самия него!

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

29 Т огава бойте се от меча; защото гневни са наказанията, нанесени от меча, за да познаете, че има съд.

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...