1 A llora Giobbe rispose e disse:

А Йов відповів та й сказав:

2 « Fino a quando mi affliggerete e mi tormenterete con i vostri discorsi?

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

3 S ono già dieci volte che m’insultate e non vi vergognate di malmenarmi.

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

4 A mmesso pure che io abbia sbagliato, il mio errore concerne me solo.

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

5 M a se proprio volete insuperbire contro di me e rimproverarmi la vergogna in cui mi trovo,

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

6 a llora sappiatelo: chi m’ha fatto torto e m’ha avvolto nella sua rete è Dio.

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

7 E cco, io grido: “Violenza!” e nessuno risponde; imploro aiuto, ma non c’è giustizia!

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

8 D io mi ha sbarrato la via e non posso passare, ha coperto di tenebre il mio cammino.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

9 M i ha spogliato della mia gloria, mi ha tolto dal capo la corona.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

10 M i ha demolito pezzo per pezzo, e io me ne vado. Ha sradicato come un albero la mia speranza.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

11 H a acceso la sua ira contro di me, mi ha considerato come suo nemico.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

12 L e sue schiere sono venute tutte insieme, si sono spianate la strada fino a me, hanno posto il campo intorno alla mia tenda.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

13 E gli ha allontanato da me i miei fratelli, i miei conoscenti sono diventati degli estranei per me.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

14 M i hanno abbandonato i miei parenti, gli intimi miei mi hanno dimenticato.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

15 I miei domestici e le mie serve mi trattano come un estraneo; ai loro occhi io sono un intruso.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

16 C hiamo il mio servo e non risponde, devo supplicarlo con la mia bocca.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

17 I l mio fiato ripugna a mia moglie, faccio pietà a chi nacque dal grembo di mia madre.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

18 P erfino i bimbi mi sprezzano; se cerco di alzarmi, mi deridono.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

19 T utti gli amici più stretti mi hanno in orrore, quelli che amavo si sono rivoltati contro di me.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

20 L e mie ossa stanno attaccate alla mia pelle e alla mia carne, non m’è rimasta che la pelle dei denti.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

21 P ietà, pietà di me, voi, amici miei, poiché la mano di Dio mi ha colpito.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

22 P erché perseguitarmi come fa Dio? Perché non siete mai sazi della mia carne?

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

23 « Oh, se le mie parole fossero scritte! Se fossero impresse in un libro!

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

24 S e con lo scalpello di ferro e con il piombo fossero incise nella roccia per sempre!

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

25 M a io so che il mio Redentore vive e che alla fine si alzerà sulla polvere.

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

26 E quando, dopo la mia pelle, sarà distrutto questo corpo, senza la mia carne, vedrò Dio.

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27 I o lo vedrò a me favorevole; lo contempleranno i miei occhi, non quelli d’un altro; il cuore, dal desiderio, mi si consuma!

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

28 S e voi dite: “Come lo perseguiteremo?” – mentre la radice della tribolazione è già dentro di me –

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

29 t emete invece per voi stessi la spada! Perché furiosi sono i castighi della spada, affinché sappiate che c’è una giustizia».

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...