1 I n quei giorni c’era di nuovo una folla grandissima, e poiché non avevano da mangiare, Gesù, chiamati a sé i discepoli, disse loro:

Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

2 « Io ho pietà di questa gente; poiché da tre giorni sta con me e non ha da mangiare.

Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

3 S e li rimando a casa digiuni, verranno meno per strada; e alcuni di loro sono venuti da lontano».

А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

4 I suoi discepoli gli risposero: «Come si potrebbe mai saziarli di pane qui, in un deserto?»

І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

5 E gli domandò loro: «Quanti pani avete?» Essi dissero: «Sette».

А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

6 E gli ordinò alla folla di accomodarsi per terra; e presi i sette pani, dopo aver reso grazie, li spezzò e li diede ai suoi discepoli perché li distribuissero; ed essi li distribuirono alla folla.

Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

7 A vevano anche pochi pesciolini; ed egli, dopo averli benedetti, comandò di distribuire anche quelli.

І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

8 C osì mangiarono e furono saziati; e dei pezzi avanzati si raccolsero sette panieri.

І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

9 E rano circa quattromila persone. Poi Gesù li congedò. I farisei chiedono un segno

А їдців було тисяч з чотири!

10 E subito, salito sulla barca con i suoi discepoli, andò dalle parti di Dalmanuta.

І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

11 A llora vennero i farisei e si misero a discutere con lui, chiedendogli, per metterlo alla prova, un segno dal cielo.

І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

12 M a egli, dopo aver sospirato nel suo spirito, disse: «Perché questa generazione chiede un segno? In verità io vi dico: nessun segno sarà dato a questa generazione».

А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

13 E , lasciatili, salì di nuovo e passò all’altra riva.

І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

14 I discepoli avevano nella barca solo un pane, perché avevano dimenticato di prenderne degli altri.

І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

15 E gli li ammoniva dicendo: «Guardatevi dal lievito dei farisei e dal lievito di Erode!»

А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

16 E d essi si dicevano gli uni agli altri: «È perché non abbiamo pane ».

Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

17 M a egli, accortosene, disse loro: «Perché state a discutere del non aver pane? Non riflettete e non capite ancora? Avete il cuore indurito?

А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?

18 A vete occhi e non vedete, avete orecchi e non udite? E non vi ricordate?

Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,

19 Q uando io spezzai i cinque pani per i cinquemila, quante ceste piene di pezzi raccoglieste?» Essi dissero: «Dodici».

коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

20 « Quando spezzai i sette pani per i quattromila, quanti panieri pieni di pezzi raccoglieste?» Essi risposero: «Sette».

А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.

21 E diceva loro: «Non capite ancora? » Gesù guarisce un cieco

І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...

22 G iunsero a Betsaida, e gli condussero un cieco, pregandolo di toccarlo.

І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

23 E gli, preso il cieco per la mano, lo condusse fuori dal villaggio, gli sputò sugli occhi, pose le mani su di lui e gli domandò: «Vedi qualche cosa? »

І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

24 E gli aprì gli occhi e disse: «Scorgo gli uomini, perché vedo come alberi che camminano».

І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...

25 A llora gli pose di nuovo le mani sugli occhi; ed egli guardò e fu guarito e vedeva ogni cosa chiaramente.

Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

26 G esù lo rimandò a casa sua e gli disse: «Non entrare neppure nel villaggio ». Pietro riconosce in Gesù il Cristo

І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

27 P oi Gesù se ne andò, con i suoi discepoli, verso i villaggi di Cesarea di Filippo; strada facendo domandò ai suoi discepoli: «Chi dice la gente che io sia?»

Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

28 E ssi gli dissero: «Alcuni, Giovanni il battista; altri, Elia, e altri, uno dei profeti.

Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

29 E gli domandò loro: «E voi, chi dite che io sia?» E Pietro gli rispose: «Tu sei il Cristo».

І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

30 E d egli ordinò loro di non parlare di lui a nessuno. Il prezzo del discepolato

І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

31 P oi cominciò a insegnare loro che era necessario che il Figlio dell’uomo soffrisse molte cose, fosse respinto dagli anziani, dai capi dei sacerdoti e dagli scribi, fosse ucciso e dopo tre giorni risuscitasse.

І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

32 D iceva queste cose apertamente. Pietro lo prese da parte e cominciò a rimproverarlo.

І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

33 M a Gesù si voltò e, guardando i suoi discepoli, rimproverò Pietro dicendo: «Vattene via da me, Satana! Tu non hai il senso delle cose di Dio, ma delle cose degli uomini».

А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

34 C hiamata a sé la folla con i suoi discepoli, disse loro: «Se uno vuol venire dietro a me, rinunci a se stesso, prenda la sua croce e mi segua.

І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

35 P erché chi vorrà salvare la sua vita, la perderà; ma chi perderà la sua vita per causa mia e del vangelo, la salverà.

Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

36 E che giova all’uomo se guadagna tutto il mondo e perde l’anima sua?

Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

37 I nfatti che darebbe l’uomo in cambio della sua anima?

Або що назамін дасть людина за душу свою?

38 P erché se uno si sarà vergognato di me e delle mie parole in questa generazione adultera e peccatrice, anche il Figlio dell’uomo si vergognerà di lui quando verrà nella gloria del Padre suo con i santi angeli».

Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.