1 G uai a te che devasti e non sei stato devastato, che sei perfido e non t’è stata usata perfidia! Quando avrai finito di devastare sarai devastato; quando avrai finito di essere perfido ti sarà usata perfidia.

Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...

2 S ignore, abbi pietà di noi! Noi speriamo in te. Sii tu il braccio del popolo ogni mattina, la nostra salvezza in tempo di angoscia!

Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!

3 A lla tua voce tonante fuggono i popoli; quando tu sorgi, si disperdono le nazioni.

Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.

4 I l vostro bottino sarà mietuto come miete il bruco; altri vi si precipiterà sopra come si precipita la locusta.

І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.

5 E ccelso è il Signore perché abita in alto; egli riempie Sion di equità e di giustizia.

Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.

6 I tuoi giorni saranno resi sicuri; la saggezza e la conoscenza sono una ricchezza di liberazione, il timore del Signore è il tesoro di Sion.

І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.

7 E cco, i loro eroi gridano là fuori; i messaggeri di pace piangono amaramente.

Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.

8 L e strade sono deserte, nessuno passa più per le vie. Il nemico ha rotto il patto, disprezza i testimoni, non tiene in nessun conto gli uomini.

Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...

9 I l paese è nel lutto e langue; il Libano si vergogna e intristisce, Saron è come un deserto, Basan e il Carmelo hanno perduto il fogliame.

Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...

10 « Ora sorgerò», dice il Signore; «ora sarò esaltato, ora mi innalzerò.

Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!

11 V oi avete concepito pula e partorirete stoppia; il vostro fiato è un fuoco che vi divorerà».

Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...

12 I popoli saranno come fornaci da calce, come rovi tagliati che si danno alle fiamme.

І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...

13 « O voi che siete lontani, udite quello che ho fatto! Voi che siete vicini, riconoscete la mia potenza!»

Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!

14 I peccatori sono presi da spavento in Sion, un tremito si è impadronito degli empi. «Chi di noi potrà resistere al fuoco divorante? Chi di noi potrà resistere alle fiamme eterne?»

Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?

15 C olui che cammina per le vie della giustizia e parla rettamente; colui che disprezza i guadagni estorti, che scuote le mani per non accettare regali, che si tura gli orecchi per non udire parlare di sangue e chiude gli occhi per non vedere il male.

Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,

16 E gli abiterà in luoghi elevati, le rocche fortificate saranno il suo rifugio; il suo pane gli sarà dato, la sua acqua gli sarà assicurata.

той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

17 G li occhi tuoi ammireranno il re nella sua bellezza, contempleranno il paese che si estende lontano.

Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.

18 I l tuo cuore mediterà sui terrori passati: «Dov’è il contabile? Dov’è colui che pesava il denaro? Dov’è colui che teneva il conto delle torri ?»

Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?

19 T u non lo vedrai più quel popolo feroce, quel popolo dal linguaggio oscuro che non si comprende, che balbetta una lingua che non si capisce.

Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.

20 C ontempla Sion, la città delle nostre solennità! I tuoi occhi vedranno Gerusalemme, soggiorno tranquillo, tenda che non sarà mai trasportata, i cui picchetti non saranno mai divelti, il cui cordame non sarà mai strappato.

Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

21 L à il Signore sta per noi in tutta la sua maestà, in luogo di torrenti e di larghi fiumi, dove non giunge nave da remi, dove non passa potente vascello.

Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.

22 P oiché il Signore è il nostro giudice, il Signore è il nostro legislatore, il Signore è il nostro re, egli è colui che ci salva.

Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!

23 I tuoi cordami, nemico, si sono allentati, non tengono più fermo in piedi l’albero e non spiegano più le vele. Allora si spartirà la preda di un ricco bottino; gli stessi zoppi prenderanno parte al saccheggio.

Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.

24 N essun abitante dirà: «Io sono malato». Il popolo che abita Sion ha ottenuto il perdono della sua iniquità.

І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.