1 L e mosche morte fanno puzzare e imputridire l’olio del profumiere: un po’ di follia guasta il pregio della saggezza e della gloria.

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

2 I l saggio ha il cuore alla sua destra, ma lo stolto l’ha alla sua sinistra.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

3 A nche quando lo stolto va per la via, il senno gli manca e mostra a tutti che è uno stolto.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 S e il sovrano si adira contro di te, non lasciare il tuo posto; perché la dolcezza evita grandi peccati.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

5 C ’è un male che ho visto sotto il sole, un errore che proviene da chi governa:

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

6 c he, cioè, la stoltezza occupa posti altissimi e i ricchi seggono in luoghi bassi.

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

7 H o visto degli schiavi a cavallo e dei prìncipi camminare a piedi come gli schiavi.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

8 C hi scava una fossa vi cadrà dentro, e chi demolisce un muro sarà morso dalla serpe.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

9 C hi smuove le pietre ne rimarrà contuso, e chi spacca la legna corre un pericolo.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

10 S e il ferro perde il taglio e uno non lo arrota, bisogna che raddoppi la forza; ma la saggezza ha il vantaggio di riuscire sempre.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

11 S e il serpente morde prima di essere incantato, l’incantatore diventa inutile.

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

12 L e parole della bocca del saggio sono piene di grazia; ma le labbra dello stolto sono causa della sua rovina.

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

13 I l principio delle parole della sua bocca è stoltezza e la fine del suo dire è malvagia pazzia.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

14 L o stolto moltiplica le parole; eppure l’uomo non sa quel che gli avverrà; e chi gli dirà quel che succederà dopo di lui?

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 L a fatica dello stolto lo stanca, perché egli non sa neppure la via della città.

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 G uai a te, o paese il cui re è un bambino e i cui prìncipi mangiano fin dal mattino!

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

17 B eato te, o paese il cui re è di nobile stirpe e i cui prìncipi si mettono a tavola al tempo convenevole, per ristorare le forze e non per ubriacarsi!

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

18 P er la pigrizia sprofonda il soffitto; per la rilassatezza delle mani piove in casa.

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

19 I l convito è fatto per gioire, il vino rende gaia la vita e il denaro risponde a tutto.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

20 N on maledire il re, neppure con il pensiero; e non maledire il ricco nella camera dove dormi; poiché un uccello del cielo potrebbe spargerne la voce e un messaggero alato pubblicare la cosa.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...