1 C hiram, re di Tiro, inviò a Davide dei messaggeri, del legname di cedro, dei muratori e dei falegnami, per costruirgli una casa.

А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім.

2 A llora Davide riconobbe che il Signore lo stabiliva saldamente come re d’Israele, poiché la sua dignità regale era grandemente esaltata per amore d’Israele, del popolo di Dio.

І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля.

3 D avide si prese altre mogli ancora a Gerusalemme e generò ancora figli e figlie.

І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок.

4 Q uesti sono i nomi dei figli che gli nacquero a Gerusalemme: Sammua, Sobab, Natan, Salomone,

А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,

5 I bar, Elisua, Elpelet,

і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,

6 N oga, Nefeg, Iafia,

і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,

7 E lisama, Beeliada ed Elifelet.

і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.

8 Q uando i Filistei ebbero udito che Davide era stato unto re di tutto Israele, salirono tutti in cerca di lui; e Davide, saputolo, uscì loro incontro.

І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.

9 I Filistei giunsero e occuparono la valle di Refaim.

А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.

10 A llora Davide consultò Dio, dicendo: «Dovrò salire contro i Filistei? Li darai nelle mie mani?» Il Signore gli rispose: «Sali, e li darò nelle tue mani».

І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.

11 I Filistei dunque salirono a Baal-Perasim, dove Davide li sconfisse, e disse: «Dio ha infranto i miei nemici per mano mia come si infrangono le acque». Perciò fu dato a quel luogo il nome di Baal-Perasim.

І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім!

12 I Filistei lasciarono in quel luogo i loro dèi che, per ordine di Davide, furono dati alle fiamme.

А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.

13 P oi i Filistei tornarono a occupare quella valle.

А филистимляни ще отаборилися в долині.

14 D avide consultò di nuovo Dio; e Dio gli disse: «Non salire dietro a loro; allontànati e gira loro intorno; giungerai su di loro dal lato dei gelsi.

А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.

15 Q uando udrai un rumore di passi tra le vette dei gelsi, esci subito all’attacco, perché Dio marcerà alla tua testa per sconfiggere l’esercito dei Filistei».

І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.

16 D avide fece come Dio gli aveva comandato, e gli Israeliti sconfissero l’esercito dei Filistei da Gabaon a Ghezer.

І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру.

17 L a fama di Davide si sparse per tutti i paesi, e il Signore fece in modo che egli incutesse spavento a tutti i popoli.

І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.