1 U no di quei giorni, mentre insegnava al popolo nel tempio ed evangelizzava, sopraggiunsero i capi dei sacerdoti e gli scribi con gli anziani, e gli parlarono così:

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

2 « Dicci con quale autorità fai queste cose, o chi ti ha dato questa autorità».

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

3 E d egli rispose loro: «Anch’io vi farò una domanda. Ditemi:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

4 i l battesimo di Giovanni veniva dal cielo o dagli uomini?»

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

5 E d essi ragionavano così tra di loro: «Se diciamo: “Dal cielo”, egli ci dirà: “Perché non gli credeste?”

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

6 M a se diciamo: “Dagli uomini”, tutto il popolo ci lapiderà, perché è persuaso che Giovanni fosse un profeta».

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

7 E risposero di non sapere da dove venisse.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

8 G esù disse loro: «Neppure io vi dico con quale autorità faccio queste cose». Parabola dei vignaiuoli

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

9 P oi cominciò a dire al popolo questa parabola: «Un uomo piantò una vigna, la affittò a dei vignaiuoli e se ne andò in viaggio per molto tempo.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

10 A l tempo della raccolta mandò un servo da quei vignaiuoli perché gli dessero una parte del frutto della vigna; ma i vignaiuoli, dopo averlo percosso, lo rimandarono a mani vuote.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

11 E gli mandò un altro servo; ma dopo aver percosso e insultato anche questo, lo rimandarono a mani vuote.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

12 E gli ne mandò ancora un terzo; e quelli, dopo aver ferito anche questo, lo scacciarono.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

13 A llora il padrone della vigna disse: “Che farò? Manderò il mio diletto figlio; forse a lui porteranno rispetto ”.

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

14 M a quando i vignaiuoli lo videro, fecero tra di loro questo ragionamento: “Costui è l’erede; uccidiamolo, affinché l’eredità diventi nostra”.

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

15 E lo cacciarono fuori dalla vigna e lo uccisero. Dunque che cosa farà loro il padrone della vigna?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

16 V errà e sterminerà quei vignaiuoli, e darà la vigna ad altri». Essi, udito ciò, dissero: «Non sia mai!»

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

17 M a egli li guardò in faccia e disse: «Che significa dunque ciò che sta scritto: “La pietra che i costruttori hanno rifiutata è quella che è diventata pietra angolare ” ?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

18 C hiunque cadrà su quella pietra si sfracellerà, ed essa stritolerà colui sul quale cadrà».

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

19 I n quella stessa ora gli scribi e i capi dei sacerdoti cercarono di mettergli le mani addosso, ma temettero il popolo; perché capirono che egli aveva detto quella parabola per loro. Il tributo a Cesare

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

20 S i misero a osservare Gesù e gli mandarono delle spie che fingessero di essere giusti per coglierlo in fallo su una sua parola e consegnarlo, così, all’autorità e al potere del governatore.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

21 C ostoro gli fecero una domanda: «Maestro, noi sappiamo che tu parli e insegni rettamente, e non hai riguardi personali, ma insegni la via di Dio secondo verità.

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

22 C i è lecito, o no, pagare il tributo a Cesare?»

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

23 M a egli, accortosi del loro tranello, disse loro:

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

24 « Mostratemi un denaro. Di chi porta l’effigie e l’iscrizione?» Ed essi dissero: «Di Cesare».

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

25 E d egli a loro: «Rendete dunque a Cesare quello che è di Cesare, e a Dio quello che è di Dio».

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

26 E ssi non poterono coglierlo in fallo davanti al popolo; e, meravigliati della sua risposta, tacquero. Dibattito sulla risurrezione

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

27 P oi si avvicinarono alcuni sadducei, i quali negano che ci sia risurrezione, e lo interrogarono, dicendo:

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

28 « Maestro, Mosè ci ha prescritto: “Se il fratello di uno muore, avendo moglie ma senza figli, il fratello di lui ne prenda la moglie e dia una discendenza a suo fratello ”.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

29 C ’erano dunque sette fratelli. Il primo prese moglie e morì senza figli.

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

30 I l secondo pure la sposò,

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

31 p oi il terzo; e così, fino al settimo, morirono senza lasciare figli.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

32 I nfine morì anche la donna.

А по всіх умерла й жінка.

33 N ella risurrezione, dunque, di chi sarà moglie quella donna ? Perché tutti e sette l’hanno avuta per moglie».

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

34 G esù disse loro: «I figli di questo mondo sposano e sono sposati,

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

35 m a quelli che saranno ritenuti degni di aver parte al mondo avvenire e alla risurrezione dai morti non prendono né danno moglie;

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

36 n eanche possono più morire perché sono simili agli angeli e sono figli di Dio, essendo figli della risurrezione.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

37 C he poi i morti risuscitino, lo dichiarò anche Mosè nel passo del pruno, quando chiama il Signore, Dio di Abraamo, Dio di Isacco e Dio di Giacobbe.

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

38 O ra, egli non è Dio di morti, ma di vivi; perché per lui tutti vivono».

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

39 A lcuni scribi, rispondendo, dissero: «Maestro, hai detto bene».

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

40 E non osavano più fargli alcuna domanda. Gesù e gli scribi

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

41 E d egli disse loro: «Come mai si dice che il Cristo è Figlio di Davide?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

42 P oiché Davide stesso, nel libro dei Salmi, dice: “Il Signore ha detto al mio Signore: ‘Siedi alla mia destra,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

43 f inché io abbia posto i tuoi nemici come sgabello dei tuoi piedi’”.

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

44 D avide dunque lo chiama Signore; come può essere suo figlio?»

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

45 M entre tutto il popolo lo ascoltava, egli disse ai {suoi} discepoli:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

46 « Guardatevi dagli scribi, a cui piace passeggiare in lunghe vesti, e che amano i saluti nelle piazze, i primi seggi nelle sinagoghe e i primi posti nei conviti;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

47 e ssi divorano le case delle vedove e fanno lunghe preghiere per mettersi in mostra. Costoro riceveranno una condanna maggiore».

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!