1 О И във време на беритбата прати един слуга при земеделците, за да му дадат от плода на лозето; но земеделците го биха и отпратиха го празен.

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

2 К ажи ни с каква власт правиш това? Или, кой е онзи, който Ти е дал тази власт.

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

3 И в отговор им рече: Ще ви задам и Аз един въпрос, и отговорете Ми:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

4 И оановото кръщение от небето ли беше, или от човеците?

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

5 А те разискваха помежду си, думайки: Ако речем: От небето, ще каже: Защо го не повярвахте?

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

6 Н о ако речем: От човеците, всичките люде ще ни убият с камъни, защото са убедени, че Иоан беше пророк.

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

7 И отговориха, че не знаят от къде беше.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

8 Т огава Исус им рече: Нито Аз ви казвам с каква власт правя това.

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

9 И почна да говори на людете тая притча: Един човек насади лозе, даде го под наем на земеделци, и отиде в чужбина за дълго време.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

10 И във време на беритбата прати един слуга при земеделците за да му дадат от плода на лозето; но земеделците го биха и отпратиха го празен.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

11 И изпрати друг слуга; а те и него биха, срамно го оскърбиха, и го отпратиха празен.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

12 И зпрати и трети; но те и него нараниха и изхвърлиха.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

13 Т огава стопанинът на лозето рече: Що да сторя? Ще изпратя любезния си син; може него да почетат.

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

14 Н о земеделците, като го видяха, разискваха по между си, като думаха: Това е наследникът; нека го убием, за да стане наследството наше.

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

15 И зхвърлиха го вън от лозето и го убиха. И тъй, какво ще им стори стопанинът на лозето?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

16 Щ е дойде и ще погуби тия земеделци, и ще даде лозето на други. А като чуха това рекоха: Дано не бъде!

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

17 А тоя ги погледна и рече: Тогава що значи това, което е писано: "Камъкът, който отхвърлиха зидарите, той стана глава на ъгъла"?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

18 В секи, който падне върху този камък, ще се смаже, а върху когото падне, ще го пръсне.

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

19 И в същия час книжниците и главните свещеници се стараеха да турят ръце на Него, защото разбраха, че Той каза тая притча против тях, но се бояха от народа.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

20 И като Го наблюдаваха, пратиха издебници, които се преструваха, че са праведни, за да уловят някоя Негова дума, тъй щото да Го предадат на началството и на властта на управителя.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

21 И те Го попитаха, казвайки: Учителю, знаем, че право говориш и учиш, и у Тебе няма лицеприятие, но учиш Божия път според истината;

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

22 п раво ли е за нас да даваме данък на Кесаря, или не?

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

23 А Той разбра лукавството им, и рече им:

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

24 П окажете ми един динарий. Чий образ и надпис има? И казаха: Кесарев.

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

25 А Той рече: Тогава отдавайте Кесаревото на Кесаря, а Божието на Бога.

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

26 И не можаха да уловят нещо в думата пред народа; и, зачудени на отговора Му, млъкнаха.

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

27 Т огава се приближиха някои от садукеите, които твърдят, че няма възкресение, и Го попитаха, казвайки:

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

28 У чителю, Моисей ни е писал: "Ако умре на някого брат му, който е женен, но е бездетен, брат му да вземе жената и да въздигне потомък на брата си".

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

29 А имаше седмина братя; и първия взе жена и умря бездетен.

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

30 И вторият и третият я взеха;

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

31 т ака също и седмината я взеха и умряха без да оставят деца.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

32 А после умря и жената.

А по всіх умерла й жінка.

33 И тъй, във възкресението, на кого от тях ще бъде жена? Защото и седмината я имаха за жена.

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

34 А Исус им рече: Човеците на този свят се женят и се омъжват;

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

35 а ония, които се удостоят да достигнат онзи свят и възкресението от мъртвите, нито се женят, нито се омъжват.

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

36 И не могат вече да умрат, понеже са равни на ангелите; и, като участници на възкресението, са чада на Бога.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

37 А че мъртвите биват възкресени, това и Моисей показа в мястото, дето писа за къпината, когато нарече Господа "Бог Авраамов, Бог Исааков и Бог Яковов".

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

38 Н о Той не е Бог на мъртвите, а на живите; защото за Него всички са живи.

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

39 А някои от книжниците в отговор рекоха: Учителю, Ти добре каза.

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

40 З ащото не смееха вече за нищо да Го попитат.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

41 И рече им: Как казват, че Христос е Давидов син?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

42 З ащото сам Давид казва в книгата на псалмите: _

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

43 д окле положа враговете Ти за Твое подножие.

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

44 И тъй, Давид Го нарича Господ, тогава как е негов син?

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

45 И когато слушаха всичките люде, Той рече на учениците Си:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

46 П азете се от книжниците, които обичат да ходят пременени, и обичат поздрави по пазарите, първите столове в синагогите, и първите места по угощенията;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

47 к оито изпояждат домовете на вдовиците, и за показ принасят дълги молитви. Те ще получат по-голямо осъждане.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!