1 С ловото, което се откри на Амосовия син Исаия за Юда и Ерусалим:

Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:

2 В последните дни Хълмът на дома Господен Ще се утвърди по-високо от всичките хълмове, И ще се издигне над бърдата; И всичките народи ще се стекат на него.

І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.

3 И Много племена ще отидат и ще рекат: Дойдете, да възлезем на хълма Господен, В дома на Якововия Бог; Той ще ни научи на пътищата Си, И ние ще ходим в пътеките Му, Защото от Сион ще излезе поуката, И словото Господно от Ерусалим.

І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.

4 Б ог ще седи между народите, И ще решава между племената; И те ще изковат ножовете си на палешници, И копията си на сърпове; Народ против народ няма да вдигне нож, Нито ще се учат вече на война.

І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!

5 Д оме Яковов, дойдете, И нека ходим в Господната светлина.

Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!

6 П онеже Ти си оставил людете Си, Якововия дом, Защото те се напълниха с обичаи от изток, И станаха предвещатели като филистимците, И направиха завет с чадата на иноплеменниците.

Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.

7 И земята им се напълни със сребро и злато, Та няма край на съкровищата им;

І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.

8 И напълни се земята им с идоли; Поклониха се на делата на своите си ръце, И онова което, самите им пръсти направиха;

І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,

9 И наведе се долният човек, И сниши се големец; Затова недей им прощава.

і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!

10 В лез в скалата и скрий се в пръстта Поради страх от Господа, И поради славата на Неговото величие.

Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!

11 И гордите погледи на човеците ще се унижат, И високоумието на човеците ще се наведе; А само Господ ще се възвиси в оня ден.

Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!

12 З ащото ще има ден, когато Господ на Силите ще бъде Против всеки горделив и надменен човек, И против всичко, което се надига, (и ще се унижи)

Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,

13 П ротив всичките ливански кедри, високи и издигнати, И против всичките васански дъбове,

і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,

14 П ротив всичките високи планини, И против всичките възвишени бърда,

і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,

15 П ротив всяка висока кула, И против всяка укрепена стена,

і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,

16 П ротив всичките тарсийски кораби, И против всичко що е приятно да се гледа.

і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!

17 Г ордото носене на човека ще се наведе, И надменността му ще се унищожи; А само Господ ще се възвиси в оня ден.

І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,

18 И идолите съвсем ще изчезнат,

а божища зовсім минуться!

19 И човеците ще влязат в пещерите на скалите И в дупките на земята, Поради страха от Господа, и поради славата на величието Ме, Когато стане да разтърси земята.

І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!

20 В оня ден човека ще хвърли на къртовете и на прилепите Сребърните идоли и златните идоли, Които си е направил за да им се кланя,

Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,

21 З а да влезе в канаристите подземия И в пукнатините на скалите, Поради страха от Господа и поради славата на величието Му, Когато стане да разтърси земята.

щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!

22 О ставете се от човека, в чиито ноздри е лъх; Защото за какво може да се разчита на него?

Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?