1 М ъдрият син слуша бащината си поука, А присмивателят не внимава на изобличение.

Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

2 О т плодовете на устата си човек ще се храни с добрини, А душата на коварните ще яде насилство.

З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

3 К ойто пази устата си, опазва душата си, А който отваря широко устните си ще погине.

Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

4 Д ушата на ленивия желае и няма, А душата на трудолюбивите ще се насити.

Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

5 П раведният мрази лъжата, А нечестивият постъпва подло и срамно.

Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

6 П равдата пази ходещия непорочно, А нечестието съсипва грешния.

Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

7 Е дин се преструва на богат, а няма нищо; Друг се преструва на сиромах, но има много имот.

Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

8 Б огатството на човека служи за откуп на живота му; А сиромахът не внимава на заплашвания.

Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

9 В иделото на праведните е весело, А светилникът на нечестивите ще изгасне.

Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

10 О т гордостта произхожда само препиране, А мъдростта е с ония, които приемат съвети.

Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

11 Б огатството придобито чрез измама ще намалее, А който събира с ръката си ще го умножи.

Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

12 О тлагано ожидане изнемощява сърцето, А постигнатото желание е дърво на живот.

Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

13 К ойто презира словото, сам на себе си вреди, А който почита заповедта има отплата.

Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

14 П оуката на мъдрия е извор на живот. За да отбягва човек примките на смъртта.

Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

15 З дравият разум дава благодат, А пътят на коварните е неравен.

Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

16 В секи благоразумен човек работи със знание, А безумният разсява глупост,

Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

17 Л ошият пратеник изпада в зло, А верният посланик дава здраве.

Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

18 С иромашия и срам ще постигнат този, който отхвърля поука, А който внимава на изобличение ще бъде почитан.

Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

19 И зпълнено желание услажда душата, А на безумните е омразно да се отклоняват от злото.

Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

20 Х оди с мъдрите, и ще станеш мъдър, А другарят на безумните ще пострада зле.

Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

21 З лото преследва грешните, А на праведните ще се въздаде добро.

Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

22 Д обрият оставя наследство на внуците си, А богатството на грешния се запазва за праведния,

Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

23 З емеделието на сиромасите доставя много храна, Но някои погиват от липса на разсъдък.

Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

24 К ойто щади тоягата си, мрази сина си, А който го обича наказва го на време.

Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

25 П раведният яде до насищане на душата си, А коремът на нечестивите не ще се задоволи.

Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.