1 А вярата е даване твърда увереност в ония неща, за които се надяваме,

А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.

2 З ащото поради нея за старовременните добре се свидетелствуваше.

Бо нею засвідчені старші були.

3 С вяра разбираме, че световете са били създадени с Божието слово, тъй щото видимото не стана от видими неща.

Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

4 С вяра Авел принесе Богу жертва по-добра от Каиновата, чрез която за него се засвидетелствува, че е праведен, понеже Бог свидетелствува за даровете му; и чрез тая вяра той и след смъртта си още говори.

Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

5 С вяра Енох бе преселен, за да не види смърт, и не се намираше, защото Бог го пресели; понеже преди неговото преселване беше засвидетелствувано за него, че е бил угоден на Бога.

Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.

6 А без вяра не е възможно да се угоди Богу, защото който дохожда при Бога трябва да вярва, че има Бог, и че Той възнаграждава тия, които го търсят.

Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

7 С вяра Ное, предупреден от Бога за неща, които още не се виждаха, подбуден от страхопочитание, направи ковчег за спасение на дома си; чрез която вяра той осъди света и стана наследник на правдата, която е чрез вяра.

Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.

8 С вяра Авраам послуша, когато бе повикан да излезе и да отиде на едно място, което щеше да получи в наследство, и излезе без да знае къде отива.

Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

9 С вяра се засели в обещаната земя като в чужда, и живееше в шатри, както и Исаак и Яков, наследниците заедно с него на същото обещание.

Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,

10 З ащото очакваше града, който има вечни основи, на който архитект и строител е Бог.

бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.

11 С вяра и сама Сара доби сила да зачене в преминала възраст, понеже счете за верен Този, Който се бе обещал.

Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.

12 З атова само от един човек, и той замъртвял, се народи множество, колкото небесните звезди и като крайморския пясък, който не може да се изброи.

Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.

13 В сички тия умряха във вяра, тъй като не бяха получили изпълнението на обещанията; но ги видяха и поздравиха отдалеч, като изповядаха, че са чужденци и пришелци на земята.

Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.

14 А ония, които говорят така, явно показват, че търсят свое отечество;

Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.

15 и ако наистина, така говорейки, са имали в ума си онова отечество, от което бяха излезли, намерили биха случай да се върнат.

І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.

16 Н о на дело желаят едно по-добро отечество, сиреч, небесното; затова Бог не се срамува от тях да се нарече техен Бог, защото им е приготвил град.

Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.

17 С вяра Авраам, когато го изпитваше Бог, принесе Исаака жертва, да! оня, който беше получил обещанията принасяше единородния си син,

Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,

18 о ня, комуто беше казано: " По Исаака ще се наименува твоето потомство".

що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.

19 к ато разсъди, че Бог може да възкресява и от мъртвите,

Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.

20 С вяра Исаак благослови, Якова и Исава даже за бъдещите неща.

Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.

21 С вяра Яков, на умиране, благослови всекиго от Йосифовите синове и поклони се Богу подпирайки се върху края на тоягата си.

Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.

22 С вяра Йосиф, на умиране, спомена за излизането на израилтяните и даде поръчка за костите си.

Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.

23 С вяра, когато се роди Моисей, родителите му го криха три месеца, защото видяха, че бе красиво дете; и не се боеха от царската заповед,

Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.

24 С вяра Моисей, като стана на възраст, се отказа да се нарича син на фараоновата дъщеря

Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.

25 и предпочете да страда с Божиите люде, а не да се наслаждава за кратко време на греха,

Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.

26 к ато разсъди, че укорът за Христа е по-голямо богатство от египетските съкровища; защото гледаше на бъдещата награда.

Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

27 С вяра напустна Египет, без да се бои от царския гняв; защото издържа, като един, който вижда Невидимия.

Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.

28 С вяра установи пасхата и поръсването с кръвта, за да се не допре до тях този, които погубваше първородните.

Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

29 С вяра израилтяните минаха през Червеното море като по сухо, на което като се опитаха и египтяните, издавиха се.

Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.

30 Ч рез вяра ерихонските стени паднаха след седмодневно обикаляне около тях.

Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.

31 С вяра Раав блудницата не погина заедно с непокорните, като прие съгледателите с мир.

Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.

32 И какво повече да кажа? Защото не ще ми стигне време да приказвам за Гедеона, Варака, Самсона и Иефтае, за Давида още и Самуила и пророците;

І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,

33 к оито с вяра побеждаваха царства, раздаваха правда, получаваха обещания, затуляха устата на лъвове,

що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

34 у гасваха силата на огъня, избягваха острото на ножа, оздравяха от болести, ставаха силни във война, обръщаха в бяг чужди войски.

силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;

35 Ж ени приемаха мъртвите си възкресени; а други бяха мъчени, защото, за да получат по-добро възкресение, те не приемаха да бъдат избавени.

жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;

36 Д руги пък изпитваха присмехи и бичувания, а още и окови и тъмници;

а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.

37 с камъни биваха убити, с трион претрити, с мъки мъчени; умираха заклани с нож, скитаха се в овчи и кози кожи и търпяха лишение, бедствия и страдания;

Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

38 т е, за които светът не беше достоен, се скитаха по пустините и планините, по пещерите и рововете на земята,

Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.

39 Н о всички тия, ако и да бяха засвидетелствувани чрез вярата им, пак не получиха изпълнението на обещанието,

І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,

40 д а не би да постигнат в съвършенство без нас; защото за нас Бог промисли нещо по-добро.

бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.